Висиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. висилити, -лю, -лиш, гл.
1) Обезсиливать, обезсилить, изнурять, изнурить.
2) Истощать, истощить.
Доброгра́йка, -ки, ж. Хорошая музыкантша.
Душени́на, -ни, ж. Душеное мясо. Душенини доволі і їсти ніколи.
Засата́рити, -рю, -риш, гл. = запроторити. 1) Оце так засатарив, шо й сам не знайду шапки. 2) Засатарив мене чоловік сюди, у ліс, а сам геть і подавсь.
Кивати, -ва́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] кивнути, -вну́, -неш, гл. 1) Кивать. Хоч поміра, а таки пальцем кива. Кива головою, наче кобила в спасівку. Не кивай на мене чорними бровами. 2) Махать. Кивнув на чуру і чура сів коло його. кивати дзвонами. Звонить. За шинкаром молоденьким дзвонами кивають, а шинкарку Явдосеньку кіньми ростягають. кивати п'ятами. Шляться, шататься. П'ятами киває, бо діла не має.
Марянка, -ки, ж. — пахуча. Раст. Смолка пахучая, Asperula odorata. Cм. марена.
Олійок, -ку, м. Ум. отъ олій.
Перележувати, -жую, -єш, сов. в. перележати, -жу, -жиш, гл.
1) Пролеживать, пролежать.
2) Пережидать, переждать лежа. Лізь мерщій на піч, перележиш там, поки вона піде.
3) Пролеживать, пролежать, отлежать. Перележав боки, аж болять.
4) Слишкомъ долго пролеживать, пролежать.
5) Приносить, принести порчу лежаньемъ. Та ночуй, — хати не перележиш. Нехай хліб тут полеже, — він хати вам не перележе. Сей кусок як умережиш, так і піч перележиш.
Подратися, -деруся, -ре́шся, гл.
1) = подертися. Пошарпався, увесь подрався, на тім'ї начесав аж струп.
2) Полѣзть, покарабкаться; потянуться. Пан Підпольський подрався на дуба. Одно дерево стовбом подралось догори.
Чвати, чваю, -єш, гл.
1) = цькувати. Не раз, не два псами чвали.
2) чває один на другого. Ѣдкими словами уязвляютъ другъ друга, ругаютъ. .
