Виполіскувати, -кую, -єш, сов. в. виполоскати, -щу, -щеш, гл.
1) Выполаскивать, выполоскать. Виполоскали, обмили, та й принесли у шинок.
2) Вымывать, вымыть, уносить, унести водой. На саме дно (чорт) спуститься, вхватить землі в пащеку і с тею землею наверх. А море глибоке, поки.... вирине він з моря, то вода вже геть виполоскала землю з рота.
Краще нар. Лучше.
Обшеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Ободрать шелуху на зернѣ передъ помоломъ.
Підперізок, -зка, м. = підперіз.
Повище нар. Выше. Зробив загони повище сажня. Ухи повище лоба не ростуть.
Покаятися, -каюся, -єшся, гл. Покаяться. Покаявся злодій у ягодах.
Рудуватий, -а, -е. Рыжеватый; коричневатый.
Синиха, -хи, ж. = синова. Син, як син, та синиха лиха.
Улесливий, -а, -е. Льстивый, вкрадчивый. Чоловік улесливий.
Широкий, -а, -е. 1) Широкій. Широкі ворота увійти, та вузькі вийти.
2) Обширный. Панувала і я колись на широкім світі. Широкеє поле. Широкая нива.
3) Смѣлый. Широкі були, поки не приїхав справник! А приїхав справник — і душа в п'яти забрязчала. Люботин. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку, де гай зелененький, де лист широченький.
