Дові́льно нар. 1) Всѣмъ доступно для пользованія. 2) Въ достаточномъ количествѣ. Тут таки й на землю довільніш, та й хлопцям буде кращий заробіток. 3) Произвольно. Він поводиться собі довільно, — як заманеться йому.
Зазоря́тися, -ря́юся, -єшся, гл. Свѣтать, загораться зарѣ.
Зжовті́ти, -тію, -єш, гл. Пожелтѣть. Хоч як мак червонів, а я швидко зжовтів.
Ожинонька, ожи́ночка, -ки, ж. Ум. отъ ожина.
Поміркувати, -ку́ю, -єш, гл. Подумать, поразмыслить. Лучче ж поміркую, де то моя Катерина. Своїм розумом поміркувать.
Приплід, -пло́ду, м. Приплодъ. Корови їх приплодом звеселяють.
Свинюшник, -ка, м. = свининець.
Стичка, -ки, ж. Случай. Ні, зо мною стичка та (що вузди вкрадено) сталась уперед, а послі вже й у попа.
Стовбурчати, -чаю, -єш, гл. Подыматься вверхъ, становиться дыбомъ.
Цнотливо нар.
1) Добродѣтельно. Бідних заратовувала, цнотливо собі жила.
2) Цѣломудренно.
