Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

аршин

Арши́н, -на, м. 1) Аршинъ. У нас на спідницю вісім аршин набірається. Васильк. у. 2) Въ Полт. губ. при измѣреніи земли — погонная сажень по ширинѣ десятины, а въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Миргор. и Хорольск. уу. въ десятинѣ считаютъ 20 аршин, слѣдовательно аршин = 120 кв. саж. Вас. 145. 3) Ста́ти, піти́ під арши́н. Быть взятымъ въ солдаты. Ой у вдови один син, та й той пішов під аршин. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРШИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРШИН"
Аїр. Cм. аєр.
Бренькач, -ча, м. 1) Плохой музыкантъ. 2) = бринькач. Ум. бренькачик.
Брижа, -жі, ж. 1) преимущ. во мн. ч. брижі. Сборки въ одеждѣ, напр. у ворота и на рукавахъ рубахи. Гол. Од. 2
Мигота́ти, миготіти и мигтіти, -чу, -ти́ш, гл. Сверкать, мерцать, мелькать. Над ставками, над садками миготіло, грало, лилося хвилями золоте марево. Левиц. І. 25. В очах миготить, а в голові свистить. Ном. № 6329. Зірки мигтять собі, блимають. Подольск. г. Аж в очах мигтить. МВ. І. 157. Миготіла в очах дорога горорізьба. К.
Нагартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закалить (много предметовъ).
Первінчик, -ка, м. Первый рой. Кладе бджолоньки у три лавоньки, а первінчики у чотире. Гол. II. 15. Cм. первинчики.
Прирубитися, -блю́ся, -бишся, гл. О ранѣ: зажить, зарости. Вх. Лем. 456.
Старший 2, ого, м. Начальникъ.
Текач, -ча, м. Раст. Panicum meliaceum L. Анн. 240.
Улежатися Cм. улежуватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АРШИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.