Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

апелювання

Апелюва́ння, -ня, с. Апелляція, апеллированіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АПЕЛЮВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АПЕЛЮВАННЯ"
Багацько нар. = багато. У Бога багацько, то й нам дасть. Ном. № 57. По світу як іще побіга (Еней), — чиїхсь багацько виллє сліз. Котл. Ен. І. 8. Не лякайся нас, пане, не багацько нас стане: тридцятеро й троє. Чуб. ІІІ. 244.
Баюсатий, -а, -е. = баусатий. Вх. Лем. 390.
Запли́ванець, -нця, м. = постіл. Вх. Зн. 20.
Котовий, -а, -е. Кошачій.
Мітли́чина, -ни, ж. = мітлиця, ж. Вх. Пч. І. 8.
Обмолот, -ту, м. Окончаніе молотьбы.
Отам нар. = оттам. А батько де? — Отам і там. ЗОЮР. І. 250.
Покадити, -джу́, -диш, гл. Покадить. Я тютюном покадила, а редькою споминала. Чуб. V. 562.
Токарство, -ва, с. Токарное ремесло. Шух. 1. 34.  
Умінний, -а, -е. = умілий. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АПЕЛЮВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.