Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

аркан

Арка́н, -на́ и -ну, м. 1) Родъ гуцульскаго танца мужчинъ. Желех. Аркана́ танцюва́ти. Фр. Пр. 9. 2) Арканъ. Сказав та й зашморгнув на шиї він аркан. Г. Арт. О. 1861. III. 84. Еней і сам так росходився. як на аркані жеребець. Котл. Ен. Аби-сте мні арканом тігли, то не піду. Фр. Пр. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРКАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРКАН"
Біличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ білиця. 2) Имя бѣлой собаки. Вх. Зн. 68.
Відай, нар. Вѣроятно, должно быть. Ой відав ти слабий, хорий. Гол. І. 82. Болить мені головонька відай же я вмру. Гол. І. 103.
Відхрестити, -ся. Cм. відхрещувати, -ся.
Обчіркувати, -кую, -єш, сов. в. обчерка́ти, -каю, -єш и обчеркнути, -ну, -неш, гл. Очерчивать, очертить, очеркнуть, провести черту вокругъ. Обчеркнуть курячим зубом. Ном. № 13369. Обчеркни тим прикілком круг себе, скільки зможеш. Грин. І. 67.
Паць! меж. для призыва свиней.
Позлягати, -гаємо, -єте, гл. = полягати. Спать позлегаютъ. Чуб. V. 795.
Посвятство, -ва, с. Освященіе. Хотіла була сама у посвятство паски нести, та вже тепер молодицю припрохала. Лебед. у.
Поснідання, -ня, с. Пора завтрака. І сонце зійшло, вже й поснідання, а його все нема. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Тулубастий, -а, -е. О тулупѣ, свиткѣ: мѣшковидный, безъ таліи. Чуб. VII. 420, 421, 431.
Ум'якніти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться мягкимъ. Павлогр. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АРКАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.