Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

арапій

Арапі́й, -пія́, м. = Гара́пник. Стала баба чаряпкаться на дерево, а він її арапієм. Грин. II. 231.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРАПІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРАПІЙ"
Букат, -та, м. Кусокъ. Шух. І. 106. Втяла букат сира. Шух. І. 199.
Ду́ло, -ла, с. Дуло. К. Досв. 215. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацька слава. Макс. (1849), 59.
Острожина, -ни, ж. Раст. куманика, Rubus caesius. Вх. Лем. 445.
Півторачок, -чка, м. Ум. отъ півторак.
Поприробляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и приробити, но во множествѣ.
Похвиськати, -каю, -єш, гл. = похвоськати.
Природжіння, -ня, с. Половые органы. Желех. Колись то було ще з предвіка, як створив Бог чоловіка, — чи забув, чи ся встидав: природжіння йому не дав. Подольск. г.
Ревизський, -а, -е. Ревизскій, значащійся по ревизской записи. Кв. І. 157.
Рівня, -ні, ж. Пара, равный по положенію, по состоянію, по характеру. Кінь волу не рівня. Ном. № 1022. Ти багач, я убога — не рівня з тобою. Чуб. V. 330.
Спустілий, -а, -е. Опустѣлый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АРАПІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.