Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

артіль

Арті́ль, -лі, ж. Артель. Рудч. Ск. II. 172. Рудч. ЧП. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРТІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРТІЛЬ"
Блават, -ту, м. 1) Голубая шелковая матерія. К. ЧР. 423. Має вона сукні, має і блавати. АД. II. 60. 2) = волошки, Centaurea Cyanus. Вх. Пч. І. 9.
Ватерка, -ки, ж. Ум. отъ ватра.
Ма́тінчин, -на, -не. Матушкинъ.
Наскрипіти, -плю, -пиш, гл. Наскрипѣть.
Натомлювати, -люю, -єш, сов. в. натоми́ти, -млю́, -миш, гл. Утомлять, утомить.
Перез пред. Чрезъ. Вх. Лем. 447.
Реймент, -ту, м. 1) Полкъ, отрядъ. 2) Начальствованіе.
Терпен, -на, -не. Претерпѣвшій. Хто терпен, той спасен. Чуб. 1. 298.
Човгатися, -гаюся, -єшся, гл. = човгати. Хтось у саду, мов чуже, човгається. Г. Барв. 539.
Щасниця, -ці, об. Счастливецъ, счастливица. МВ. ІІ. 135. Як вродилась щасниця, так поправиться і п'яниця. Ном. № 1662.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АРТІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.