Вербляниця, -ці, ж. Время въ самомъ началѣ весны, когда вербы цвѣтутъ. Вербляниця то ще не весна: і сніг припада, і крупи ідуть.
Завсегда́ нар. = завсіди́. Зевсегда будемо укупі. . Невіра завсігда невіра.
Зморитися, -рю́ся, -ришся, гл. Утомиться, умориться, изнуриться. Да як же ти зморчлась! посидь трошки.
Монархи́ня, -ні, ж. Монархиня. А цариця-монархиня не могла ся втішити, що її діти, яко квіти, казав Ірод побити.
Нічліг, -гу, м. = ночівля. В вечерній зорі тримаєш нічліг.
Пацю! меж. = паць.
Поперералювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и перералити, но во множествѣ.
Рахуватися, -ху́юся, -єшся, гл.
1) Считаться. Махання забиття не рахується. Любімося як брати, рахуймося як жиди.
2) Собираться, намѣряться. Ми рахувалися вже їхати, як вони прийшли до нас.
Ужачки, -чок, мн. Раст. Iris Pseudo-Acorus L.
Щербатий, -а, -е. 1) Съ зазубриной, надколотый, вызубренный. Щербатого горшка ніколи не направиш. Колись і моя копійка не щербата була.
2) О человѣкѣ: у котораго выпалъ одинъ или нѣсколько зубовъ.
3) Вообще съ изъяномъ, съ недостаткомъ, неудачный. щербата до́ля. Горькая судьбина.
4) О лунѣ: на ущербѣ. Щербатий місяць.
5) щербата правда. Не вполнѣ правда, скорѣе ложь, чѣмъ правда. Ум. щербатенький. Правда, та щербатенька.
