Гря́да, -ди, ж. 1) Гряда, грядка. Були в мене два городи, — тепер нема й гряди. Чаще въ Ум. формѣ гря́дка. 2) Островъ. лежащій въ плавнях, хребетъ острова не затопляемый водой. В плавнях бувають сухі гряди, на них робляться пластунські курені. 3) Мѣсто, гдѣ рѣка проходитъ узкое русло и волны ея подпрыгиваютъ и плещутъ. 4) Бревно, жердь въ сельской хатѣ, амбарѣ, ниже потолка, тянущаяся отъ одной стѣны къ другой; такихъ жердей обыкновенно двѣ, на нихъ развѣшиваютъ одежду, сушать бѣлье, дрова, коноплю.
Гу́ня, -ні, ж. Верхняя суконная одежда, сермяга.
Дали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Отдалять.
Курдюк, -ка, м. Болѣзнь языка у скотины.
Ли́тися, ллю́ся, ллєшся, гл. Литься. Ні п'ється, ні ллється, ні в чарці не остається. А в тії дівчини, а в тії молодої аж на землю сльози ллються. Столітнії очі як зорі сияли, а слово за словом сміялось, лилось.
Поплюгавіти, -віємо, -єте, гл. = споганіти, но во множествѣ.
Попоогризатися, -заюся, -єшся, гл. Много огрызаться.
Почорнілий, -а, -е. Почернѣвшій. Почорнілий сніг береться водою. Почорнілий дах.
Триття, -тя, с. Треніе, растираніе. І триття не пособе, як візьме корчем у животі.
Чв'якати, -каю, -єш, гл. 1) Чавкать. Свині чв'якнули. Также то-же, что и плямкати. Пити хоче, і ніхто їй не дасть, тіки ротом чв'яка. 2) Говорится о звукѣ воды, вытѣсняемой ногой изъ подъ обуви или изъ дырявой обуви. Cм. чвохтіти, чв'якотіти. Коли б його постоли мокрі так не чв'якали.
