Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

антам

Анта́м, нар. Вонъ тамъ. Гол. III. 455.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АНТАМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АНТАМ"
Жальо́к, -льку́, м. Ум. отъ жаль.
Заро́слий, -а, -е. Заросшій. Левиц. Пов. 192.
Зві́дати, -ся. Cм. звідувати, -ся.
Зольниця, -ці, ж. = зільниця. Чуб. І. 103.
Обшахрати, -ра́ю, -єш, гл. Обмошенничать.
Окотитися, -чу́ся, -тишся, гл. О кошкахъ, овцахъ, козахъ: родить. Чорна вівця окотилась, і корова отелилась. Н. п.
Підписати, -ся. Cм. підписувати, -ся.
Порошина, -ни, ж. 1) Порошина. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацькая слава. Макс. 2) Пылинка. Я вийму порошину тобі з ока. Єв. Мт. VII. 4. Ум. порошинка.
Привчатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. привчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Пріучаться, пріучиться. Привчиться до панських звичаїв. Левиц. І. 319.
Щепина, -ни, ж. Балка, связывающая снизу стропила.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АНТАМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.