Випорожнятися, -няюся, -єшся, сов. в. випорожнитися, -нюся, -нешся, гл. Опорожняться, опорожниться.
Гостри́ло, -ла, с. Приборъ для точенія косы.
Допомо́га, -ги, ж. Помощь, пособіе. Тільки озвешся, руку потягне і допомогу дасть. Я тобі буду в допомозі.
Зубець, -бця́, м.
1) Зубець — какъ фигура и какъ часть снаряда (напр. зубці у грабля́х. ; сдѣланный изъ матеріи и пр. какъ украшеніе одежды.
2) Зубокъ, часть чесночной луковицы, распадающейся на части.
3) мн. зубці. Кушанье изъ очищенныхъ зеренъ ячменя — сваренныхъ или поджаренныхъ. На закуску куліш і кашу, лемішку, зубці, путрю, квашу. Ум. зубчик.
Паровик, -ка, м. Паровикъ.
Прикочувати 1, -чую, -єш, гл. Прикочевать; прибыть. Начувайтеся, завтра всі до вас прикочуємо.
Примовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. примовити, -влю, -виш, гл. 1) = приказувати, приказати 1. Старий грає, примовляє. Десь ти мене, моя мати, в барвінку купала, купаючи, примовляла, щоб долі не мала. 2) = примовлятися, примовитися. Тут і я примовила. Люде говорять, — кожне примовляло. 3) Говорить, сказать знахарскій заговоръ. Баба пристріти змовляє і до матки примовляє.
Присогласити Cм. присоглашати.
Розмолодіти, -ді́ю, -єш, гл. О тѣстѣ: сдѣлаться мягкимъ. Чого це нате тісто розмолоділо? Наче круто місила, а тепер яке молоде.
Тюрю меж., выраж. стукъ экипажа при ѣздѣ. Я з своїм дідом коли схочу то поїду: чи пізненько, чи раненько — тюрю, тюрю помаленьку.