Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

архимандрицтво

Архимандри́цтво, -ва, с. Мѣсто, должность или званіе архимандрита. К. МБ. II. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРХИМАНДРИЦТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРХИМАНДРИЦТВО"
Гребли́ця, -ці, ж. Скребница. Вх. Зн. 12.
Гульта́й, гульта́йський и пр = Гультяй, гультяйський и пр.
Жо́сть, -ти, ж. Раст. Ligustrum vulgare.
Зсивіти, -вію, -єш, гл. Посѣдѣть. Аф. 262.
Лузане́ць, -нця, м. Ум. отъ лузан.
Магистра́т, -ту, м. Городское управленіе гражданское и судебное. К. ЧР. 214.
Ободяритися, -рюся, -ришся, гл. Оправиться, окрѣпнуть. Кінь був плохий, та замучений, а тепер ободярився. Харьк.
Племенник, -ка, м. = небіж.
Пошпарити, -рю, -риш, гл. Обварить кипяткомъ (во множествѣ).
Хабалка, -ки, ж. = хибалиця. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АРХИМАНДРИЦТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.