Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

армен

Арме́н, -на, м. = Вірме́н. Чуб. Г. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРМЕН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРМЕН"
Загу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Развлечься чѣмъ-либо и забыть о нужномъ, задержаться, замѣшкаться изъ-за этого. Вх. Зн. 18.
Звіща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. звісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Извѣщать, извѣстить. Камен. у.
Клянути, -ну, -неш, гл. Хлынуть. А кров так і клянула з його. Звенигор. у. Слов. Д. Эварн. Cм. хлянути.
Неминуче нар. Неминуемо, неизбѣжно, непремѣнно. Неминуче коли не після Покрови, то вже після Дмитра засватана буде. Г. Барв. 305.
Печовий, -а́, -е́ Къ печи относящійся. Волч. у.
Повиправдуватися, -дуємося, -єтеся, гл. Оправдаться (о многихъ).
Попідшивати, -ва́ю, -єш, гл. Подшить (во множествѣ).
Удобарити, -рю, -риш, гл. Понять. Вх. Зн. 5.
Цькувати, -кую, -єш, гл. Травить. На що ж ти собаками цькуєш? Шевч. 316. Рябко, уджга! — цькував дід та все лаявся. Левиц. Пов. 227.
Шведка, -ки, ж. Родъ верхней одежды. Нам короткії шведки, повідмерзали литки. Гол. II. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АРМЕН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.