Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

архва

А́рхва, -ви, ж. Арфа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРХВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРХВА"
Водовоз, -за, м. 1) Водовозъ. Рк. Левиц. 2) Названіе валета бубенъ при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465.
За́боцень, -цня, м. Сотъ, кусокъ сотоваго меда. «Давай, діду, меду!»... Пішов, одрізав йому забоцень такого вже гарного, гречаного. ЗОЮР. І. 134.
Любе́ць, -бця́, м. 1) = люби́сток. Чи ти мене, моя мати, в любцю не купала, що ти мені, моя мати, долі не вгадала. Чуб. V. 357. 2) Милый. Ой як любця не любити, коли очки чорні! Гол. III. 514.
Мряч, -чі, ж. = мряка. Мряч упала. Вх. Зн. 38. Желех.
Наопа́ч нар. = на-опак.
Неспромога, -ги, ж. 1) Невозможность. Неспромога мені се зробити. 2) Несостоятельность, недостатокъ средствъ. Неспромога моя наймита держати. Г. Барв. 192.
Пшенишниця, -ці, ж. Пшеничная солома. Н. Вол. у. Сим. 153.
Убіж, -божі, ж. соб. Бѣдняки, бѣдные люди. Желех.
Хрипіти, -плю, -пиш, гл. Хрипѣть. Хрипить у грудях, не буть мені в людях. Ном. № 13960.
Черешенька, -ки, ж. Ум. отъ черешня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АРХВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.