Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

аршинник

Арши́нник, -ка, м. Мышьякъ. Шейк. Аршиннику-отрути випив і пропав на місці. Драг. 204. Яко́го ті арши́ннику дам? Нечего мнѣ тебѣ дать. (Бранное выраженіе). Фр. Пр. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРШИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРШИННИК"
Відкоситися, -шуся, -сишся, гл. Окончить косьбу.
Дивува́ння, -ня, с. Удивленіе. Онисько не показував дивування. Левиц. Пов. 283. Ум. Дивува́ннячко.
Доку́ди нар. = доки. Закр.
Ледаче́нький, -а, -е., Ум. отъ ледачий.
Мілина́, -ни́, ж. Мель на рѣкѣ. Камен. у.
Накалапу́цати, -цаю, -єш, гл. Намѣшать, наболтать. Накидала усячини у помийницю та накалапуцала, накалапуцала, та й винесла, — поїли і похапали все. Звенигор. у. Слов. Д. Эварн.
Переметнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ переметати. Перебросить, перекинуть.
П'ятидесятий, -а, -е. Пятидесятый.
Стрельчик, -ка, м. = стрільчик. Ой не літай, сіра утко, до озера води пити, засідають два стрельчики, хочуть тебе вбити. Чуб. V. 827.
Шал, -лу, м. Бѣшенство. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АРШИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.