Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

аршинник

Арши́нник, -ка, м. Мышьякъ. Шейк. Аршиннику-отрути випив і пропав на місці. Драг. 204. Яко́го ті арши́ннику дам? Нечего мнѣ тебѣ дать. (Бранное выраженіе). Фр. Пр. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРШИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРШИННИК"
Верхляк, -ка, м. Дикій поросенокъ. Вх. Пч. II. 7.
Гитала, -ли, ж. Родъ гречневыхъ крупъ. Вх. Зн. 10.
Закостри́читися, -чуся, -чишся, гл. Заартачиться. Я до його рідним братом, — а він як закостричиться, так куди тобі. Лебед. у.
Ма́ґоль, -ґля, м. = маґіль. Шух. І. 255.
Пец меж. = пуць. Коршак ле́тає, ле́тає, а далі пец на землю. Радомысл. у.
Потурбувати, -бу́ю, -єш, гл. Побезпокоить. Дід потурбує свою старість. О. 1861. X. 56.
Рихва, -ви, ж. Желѣзное кольцо, желѣзный обручъ, обхватывающій что либо для скрѣпленія. Черк. у. Ум. ри́ховка.
Сім'янин, -на, м. = сем'янин. Привітала мене заїзджого, як сім'янина. МВ. І. 20.
Сова, -ви, ж. 1) Сова. Ні сич, ні сова. Посл. 2)кі́тча. Филинъ. Вх. Лем. 425. Ум. со́вонька, со́вочка.
Хуркнути, -ну, -неш, гл. 1) Порхнуть, броситься. Хуркнула йому відьма, як вітер, між ноги, звалила додолу. Полт. г. 2) Быстро отправиться. А давай хуркнем у Сорочинці! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АРШИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.