Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

аршинник

Арши́нник, -ка, м. Мышьякъ. Шейк. Аршиннику-отрути випив і пропав на місці. Драг. 204. Яко́го ті арши́ннику дам? Нечего мнѣ тебѣ дать. (Бранное выраженіе). Фр. Пр. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРШИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРШИННИК"
Безувірський, -а, -е. = безувірний. Я дав їм займища на землях безувірських. К. Псал. 242.
Верхолаз, -за, м. Любящій лазить по крышамъ, деревьямъ. Рк. Левиц.
Ганьбитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Быть порицаему, хулиму, порицаться, хулиться. 2) Стыдиться. Угор.
Заборошни́ти, -ся. Cм. заборошнювати, -ся.
Зашпунтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Закупориться, крѣпко запереться. В замку Корсунськім зашпунтувались.
Згу́снути, -ну, -неш, гл. Сгустѣть. Пара від холоду згусне. Дещо. 89.
Соборуватися, -руюся, -єшся, гл. Собороваться. Я хочу маслом соборуватась. Левиц. І. 386.
Сорокуля, -лі, ж. Гадюка. Сорокуля го уп'єлила. Вх. Зн. 73.
Сумлінний, -а, -е. Добросовѣстный. Старшиною треба покласти чоловіка сумлінного. Конст. у. Сумлінна жінка. Н. Вол. у.
Штурмувати, -му́ю, -єш, гл. Штурмовать. Стали брати, брати штурмувати (Почаєв), хотіли в неволю християн забрати. Чуб. І. 160. Штурмом штурмували. К. Дз. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АРШИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.