Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

арідник

А́рідник, -ка, м. Чортъ. Шух. І. 36. Арідник го знає! — Чортъ его знаетъ. Фр. Пр. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРІДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРІДНИК"
Безсилок, -лка, м. Безсильный человѣкъ. Г. Барв. 173. Тепер люде маленькі й безсилки. Г. Барв. 423. Безсилок і потужний слухав. К. ПС. 26.
Вилечко, -ка, с. Ум. отъ вильце.
Вівчарити, -рю, -виш, гл. Быть пастухомъ овецъ, пасти овецъ. Гол. II. 456. Шух. І. 201.
Відживити Cм. відживляти.
Гоне́ння, -ня, с. Гоненіе, преслѣдованіе. К. МХ. 34.
До́вбом нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка. Волч. у.
Однословно нар. Согласно.
Понадсаджувати, -джую, -єш, гл. То-же, что и надсадити, но во множествѣ.
Старинний, -а, -е. Старый, давній, старинный. Чи нема міждо вами котрого козака старинного? Мет.
Улазливий, -а, -е. = улізливий. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АРІДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.