Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

арідник

А́рідник, -ка, м. Чортъ. Шух. І. 36. Арідник го знає! — Чортъ его знаетъ. Фр. Пр. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРІДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРІДНИК"
Брехання, -ня, с. 1) Лганье. 2) = гавкання.
Гряни́шний, -а, -е. Граничный, граничащій. Гряничні знаки. К. Іов. 52. Себе царем пустинь грянишних. славе. К. ПС. 53.
Змова, -ви, ж. 1) Уговоръ. Удовиця змови їх не знає. Мкр. Н. 15. А все таки в моїм немудрім слові була якась недовідома сила, бо з правдою було воно у змові. К. ХП. 12. 2) Заговоръ.
Ме́рча, -чи, мерчачка, -ки, ж. = мжа. Желех. Вх. Зн. 35.
Ми́сочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ми́ска. 2) Блюдце. Батя... почали виставляти на стіл стакани та мисочки. Левиц. І.
Пооблітати, -таю, -єш, гл. Облетѣть (многія мѣста).
Скіпка, -ки, ж. Ум. отъ скіпа.
Сояшний, -а, -е. = соняшний.
Стрел, -лу, м. = стрільба. Слухають, а в тій хатці стрел, пук, тріск, крик. Чуб. I. 105.
Чортополох, -ху, м. Раст. а) Carlina acaulis. Шух. І. 21. б) Xanthium spinosum L. Чуб. I. 80. ЗЮЗО. І. 141. в) Carduus nutans L. ЗЮЗО. I. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АРІДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.