Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

антабка

Анта́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ Анта́ба. Вх. Зн. І. Cм. еще шкафа. МУЕ. І. 72. 2) Желѣзная скоба для скрѣпы. Звенигород. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АНТАБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АНТАБКА"
Благовірний, -а, -е. Благовѣрный. Прийди, слуго благовірний. Чуб. І. 177.
Гапка, -ки, ж. 1) Петля изъ проволоки для застегиванія платья. 2) Задница. К. ЦН. 223.
Гарбання, -ня, с. Захватъ, грабежъ. Гарбання чужої предківщини. К. XII. 133.
Даши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Крыть кровлю.
Їх мѣст. Ихъ, имъ принадлежащій. Коли б мене покинули ледачі, щоб я їх кривд, змагання їх не бачив. К. Іов. 37.
Насе́рдний, -а, -е. Сердечный. Ти мої рани насердні загоїла, замовила рідним словом, рідною піснею. Г. Барв. 492. Не діло мене крушило, а туга насердна. Г. Барв. 119.
Недалекий, -а, -е. Недалекій, близкій.
Перегільчастий, -а, -е. Вѣтвистый? Гільце вили... перегільчасте, перебірчасте. Рк. Макс.
Розшибатися, -баюся, -єшся, гл. Метаться, рваться. Инколи нападав її якийсь гнів немошний, що розшибалася вона та плакалася необрадливо собі. МВ. (О. 1862. І. 100). Е, бачу, — каже пан, — тобі тут місця мало. Постой же: розшибатимешся у москалях скільки хотя. МВ. (О. 1862. III. 71).
Торбей, -бея, м. Нищій. Шух. І. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АНТАБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.