Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

антабка

Анта́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ Анта́ба. Вх. Зн. І. Cм. еще шкафа. МУЕ. І. 72. 2) Желѣзная скоба для скрѣпы. Звенигород. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АНТАБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АНТАБКА"
Бусурменець, -нця, м. = бусурман. К. ЦН. 226.
Обшарпатися, -паюся, -єшся, гл. Оборваться, обноситься.
Поначісувати, -сую, -єш, гл. Начесать (во множествѣ).
Разуразній, -я, -є. Безпрерывный, безпрестанный. Рк. Левиц.
Свічний, -а, -е. Свѣчной.
Смалький, -а́, -е́ Жгучій, рѣзкій (о вѣтрѣ, морозѣ). Коли воно перекоїться в лихої години! Одколи ранок діється, а воно такий смалький, палький вітрюга, — силу в велику дійшов додому. Васил. у.
Сп'ячник, -ка, м. Раст. Eriophorum angustifolium L. Вх. Лем. 469.
Супити, -плю, -пиш, гл. Хмурить. Став супити знов чорні брови Данило. МВ. І. 155.
Усилу нар. Съ трудомъ, едва. Всилу вона від неї вирвалась. Мнж. 2. Всилу п'ять місяців пробула в них. Г. Барв. 368.
Щелепа, -пи, ж. Челюсть. Левиц. Пов. 339. Він йому розбив голову — ударив кінською щелепою. Міусск. окр. Як не перестанеш лаяться, до я тобі щелепи роздеру. Козел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АНТАБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.