Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

апостол

Апо́стол, -ла, м. 1) Апостолъ, одинъ изъ двѣнадцати учениковъ Христовыхъ. Учеників назвав апостолами. Єв. Л. VI. 13. І посходились апостоли до Ісуса. Єв. Мр. VI. 30. Подибує він раз янгола, ци апостола. Гн. II. 69. 2) Учитель, провозвѣстникъ истины. І день іде, і ніч іде і, голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде апостол правди і науки. Шевч. 659. 3) Книга дѣяній и посланій св. апостоловъ. То було по великих празниках народ приходив до Дороша, неначе до церкви, от він і читав їм Євангелію, Апостола і Псалтирь. Стор. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АПОСТОЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АПОСТОЛ"
Висмоктувати, -тую, -єш, сов. в. висмоктати, -вчу, -чеш, гл. Высасывать высосать. Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку. Левиц. І. 137. Висмоктав з самого серця кров. Стор. МПр. 32.
Долуба́й, -ба́ю, м. и долуба́йка, -ки, ж. Огурецъ, выѣденный курами. Н. Вол. у.
Озолочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. озолоти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Богатѣть, разбогатѣть. Озолотитись можна його худобою.
Приведенник, -ка, м. Сынъ жены, рожденный ею отъ перваго мужа и приведенный въ семью второго. Ум. приведе́нничок.
Сельбище, -ща, с. Поселеніе, мѣсто поселенія. Поосідали хуторами і сельбищами ті запорожці. Стор. Наш Хорол — як городок — ледаченький, а як сельбище, — то прехороше. О. 1861. VII. 187.
Скоробагатько, -ка, м. Желающій скоро разбогатѣть, скоро разбогатѣвшій.
Страптувати, -ту́ю, -єш, гл. ? Пішла би я в чисте поле по стадо воронеє, своє зілє страптувати. Гол. IV. 348.
Усукати, -чу, -чеш, гл. Ссучить Ой устав, устав, три свічки всукав. О. 1861. XI. Свид. 57. Бурлак свічки до церкви не всуче. Ном. № 10683.
Швірньовий, -а́, -е́ Къ шворню относящійся. залізо швірньове. Цилиндрическое желѣзо, употребляющееся для шворней. Вас. 198.
Шевчиха, -хи, ж. Жена сапожника, башмачника. Побила шевця лиха година, шевчиха шевця та й не злюбила. Чуб. V. 818.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АПОСТОЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.