Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

апостол

Апо́стол, -ла, м. 1) Апостолъ, одинъ изъ двѣнадцати учениковъ Христовыхъ. Учеників назвав апостолами. Єв. Л. VI. 13. І посходились апостоли до Ісуса. Єв. Мр. VI. 30. Подибує він раз янгола, ци апостола. Гн. II. 69. 2) Учитель, провозвѣстникъ истины. І день іде, і ніч іде і, голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде апостол правди і науки. Шевч. 659. 3) Книга дѣяній и посланій св. апостоловъ. То було по великих празниках народ приходив до Дороша, неначе до церкви, от він і читав їм Євангелію, Апостола і Псалтирь. Стор. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АПОСТОЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АПОСТОЛ"
Бобовх меж. = шубовсть. Бобовх у воду.
Відсіч, -чі, ж. Отраженіе нападенія, отпоръ. Давали таки добру одсіч харцизякам. К. ЧР. 358.
Дармої́дний, -а, -е. Даромъ ѣдящій, тунеядный.
Догово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. договори́тися, -рюся, -ришся, гл. Договариваться, договориться. Хто мовчить, той двох навчить, а хто говорить, той договориться. Ном. № 5954. Договорились до синього пороху. Ном. № 13092.
Клекіт, -коту, м. 1) Шумъ, гамъ. Вони всі говорили разом, та так голосно, що од того клекоту не було чути ні одного слова. Левиц. Пов. 110. Ішов мимо шинку, слухаю — клекіт, і собі зайшов — коли там лайка така!.. Верхнеднѣпров. у. 2) Крикъ орла.
Покрапати 2, -па́ю, -єш, гл. Накрапывать (о дождѣ). Та се дрібен дощик покрапає, та синього моря доповняє. Чуб. V. 851. Став покрапать дощ. Драг. 424.
Пообтріпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Отряхнуться (во множествѣ).
Свинарча, -чати, с. Мальчикъ свинопасъ.
Справляти, -ля́ю, -єш, сов. в. справити, -влю, -виш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать, совершить, произвести. справляти обід, бенкет. Давать обѣдъ, устраивать пиръ. Еней хотів обід справляти. Котл. Ен. II. 9. Батько того дурня справив обід за його. Рудч. Ск. І. 158. Ирод на свої родини бенкет справив. Єв. Мр. VI. 21.весілля. Играть свадьбу. Весілля справили як треба. Стор. МПр. 150.танці. Устраивать танцы, танцовать. А я в корчмі пю, гуляю, танці справляю. АД. І. 184.реготи. Хохотать. Зайдуть чужі люде у хату, — вона з ними хи-хи та реготи справляє. Мир. Пов. II. 46.мовчанку. Молчать, отмалчиваться. Мати розмовляє з Одаркою, а вона сидить, мовчанку справляє. Мир. Пов. II. 93. 2) Дѣлать, сдѣлать, купить (объ одеждѣ, снарядахъ, экипажахъ, скотѣ и пр.). То хустку купила, то сорочок справила кілько. МВ. І. Справлю собі колясочку, проїзжати буду. Чуб. V. 106. Справив собі пару коней. Грин. І. 200. 3)гро́ші. Взыскивать, взыскать, получить деньги. Насилу справили гроші. 4) Исправлять, исправить, выправить. І вже! не справить горбатого і могила. Ном. № 3221. 5) Указывать, указать, показать дорогу. Я чув що ти любиш битися.... Небоже! та й справив на свою нагайку дротяну. Федьк. Це якийсь чорт справив: блудили, блудили, насилу доїхали.
Штильгати, -гаю, -єш, штильготати, -гочу, -тиш, гл. = шкитильгати. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АПОСТОЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.