Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

апостол

Апо́стол, -ла, м. 1) Апостолъ, одинъ изъ двѣнадцати учениковъ Христовыхъ. Учеників назвав апостолами. Єв. Л. VI. 13. І посходились апостоли до Ісуса. Єв. Мр. VI. 30. Подибує він раз янгола, ци апостола. Гн. II. 69. 2) Учитель, провозвѣстникъ истины. І день іде, і ніч іде і, голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде апостол правди і науки. Шевч. 659. 3) Книга дѣяній и посланій св. апостоловъ. То було по великих празниках народ приходив до Дороша, неначе до церкви, от він і читав їм Євангелію, Апостола і Псалтирь. Стор. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АПОСТОЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АПОСТОЛ"
Ільняк, -ка, м. = ілем. ЗЮЗО. I. 140.
Крамчати, -чу́, -чи́ш, гл. = крамкати. Вх. Уг. 247.
Оперіщити, -щу, -щиш, гл. Сильно стегнуть, ударить. Щось видно ломакою оперіщило. Сим. 216.
Опрічний, -а, -е. Особенный, отдѣльный. Пей чоловік якийсь опрічний од людей. Рк. Левиц. Умом і хвабрістю своєю в опрічнеє попав число. Котл. Ен. V. 23. Опрічна хата. Рк. Левиц.
Півтрети числ. Двѣ съ половиной (при сущ. ж. р.). Півтрети копи.
Прогоріти, -рю́, -ри́ш, гл. Прогорѣть. З причілку стіна прогоріла наскрізь.
Простилати, -ла́ю, -єш, сов. в. прослати, -стелю́, -леш, гл. Простилать, простлать, разостлать. Я простелю жупанину, ти простелеш хвартушину. Чуб. V. 191.
Умерлець, умерця, м. Мертвець. Желех.
Челядонька, челядочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ челядь. 2) Ум. отъ челядка.
Шкандибки, -бок, ж. мн. Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АПОСТОЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.