Будка, -ки, ж.
1) Ум. отъ буда.
2) Кладовая. Як закинем удку в чужу будку, то дивись — коли не кожух, так свиту так і витягнем.
3) Навѣсъ на столбахъ надъ гончарнымъ горномъ, досчатая крыша котораго раскрывается во время топки въ горнѣ.
1) Простой экипажъ съ верхомъ. Ой ідуть вози на перевози, а попереду будка. Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купидон: кобила їх везе кривая....
5) Костный остовъ спины птицы.
Ворухнутися, -нуся, -нешся, гл. Шевельнуться. Не зна Марко, як в колисці часом серед ночі прокинеться, ворухнеться, то вона вже скочить і укриє й перехристить.
Гужа́! меж. = Гуджа. Гужа його!
Драглина́стий, -а, -е. Топкій. Драглинаста лука.
Каплавух, каплаух, м. Вислоухій.
Обшеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Ободрать шелуху на зернѣ передъ помоломъ.
Підкісник, -ка, м. Лента, вплетенная въ косу. Ум. підкісничок.
Помка, -ки, ж. Въ выраженіяхъ: узяти в по́мку. Запомнить. Візьми собі у помку. мені в по́мку, не в по́мку. Я помню, не помню. В помку всім, як Сутяженко оддавав Одарку. Cм. помни, помок.
Риштувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Устраивать лѣса.
2) Снаряжать. Гармати да ковані вози в поход риштує. А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати. Заходиться риштувать вози в далекую дорогу. Cм. рихтувати.
Склеюватися, склеююся, -єшся, сов. в. склеїтися, склеюся, -їшся, гл. Склеиваться, склеиться.
