Вандрівний, -а, -е. = мандрівний. Вандро́вний чоловік: усе вандрує....
Вертіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Вертѣть, крутить. Вертить хвостом. До Бога далеко, а пани вертять, як хотять. У такому ділі як не верти, треба або чорта, або жінки.
2) Сверлить. У дошці вертіти дірку.
Жу́жмом нар. Скомкавши. Так жужмом і поклав одежу, не хоче гаразд згорнути. Переносно: безпорядочно. Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом.
Кутиця, -ці, ж. = кутя.
Олійниківна, -ни, ж. Дочь олійника.
Поляшити, -шу, -шиш, гл. Ополячить.
Потерчук, -ка, м. = потерча.
Похибнутися, -нуся, -нешся, гл. Покачнуться.
Пристріти, -стріну, -неш, гл. Сглазить. Чи не пристрів тебе, сестро, Костомара? У його, кажуть, ледачі очі: гляне на коня.; завидуючи, то й коневі не минеться.
Ціпок, -пка, м.
1) Палка, трость, посохъ. На плечах торбина, в руці ціпок, а на другій заснула дитина. Ціпком все землю колупав.
2) Хворостина, прутъ.
3) = ши́нка 2.
4) = шофта.
5) Въ оборо́зі (см). тоже, что и бильце. (Cм. бильце 10).
6) = шабе́ль. Ум. ціпо́чок.