Залу́бниці, -ць и залу́бні, -бень, ж. мн. = залу́биці. Подивлюся на подвір'є, — лише слід, де ковані залубниці стояли, де вороні коники ірзали, то ті ж мою Марусеньку взяли.
Зблуди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Заблудиться, сбиться съ дороги. Широкая доріженька, коли б не зблудити. 2) Ошибиться. Присвідчиш ти мені, що мене любиш, запевне тим серцем нігди не зблудиш.
Коржавіти, -вію, -єш, гл. Жесткимъ, твердымъ дѣлаться.
Лото́шити, -шу, -шиш, гл. Быть безъ дѣла.
Никати, -ка́ю, -єш, гл. Ходить, бродить, слоняться, всюду заглядывая. Никає попід постаттю, а діла не робить — і снопа досі не вжала. Бердич. у. За тим вовк не линяє, що в кошару частенько никає.
Поїхати, -їду, -деш, гл. Поѣхать. Сідлай, козаче, коня вороного, та поїдем вінчатися до попа чужого. Поїдьмо, кажу, дідусю, в ліс да нарубаєм дров.
Поодружуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Жениться, выйти замужъ (о многихъ).
Порядно нар.
1) Порядочно, порядливо.
2) Какъ слѣдуетъ, по порядку. Нене, говори порядно: хто ти і кого ти звеш Левком?
Привичати, -ча́ю, -єш, сов. в. приви́чити, -чу, -чиш, гл. Пріучать, пріучить. Го він так привичив.
Тиччя, -чя, с. соб. отъ тичка.
