Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

араб

Ара́б, -ба и ара́бин, -на, м. Арабъ. АД. І. 134. Зробивсь він (Магомет) первим чоловіком між арабами. К. МХ. 5. Ой бо вже я їду полем та все лісом зелененьким, та з турчином молоденьким чи з турчином, арабином, чи з невірним татарином. Чуб. V. 948.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРАБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРАБ"
Байбарисовий, -а, -е. Барбарисовый.
Дубала́ нар. Дыбомъ, вверхъ ногами. Дубала стати. Cм. дубора.
Жиденя́, -ня́ти, с. Жиденокъ. Жиденята і жиди так і хватають та їдять, аж за ушима лящить. Рудч. Ск. II. 128.
Загні́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Разсердиться. Ой загнівався мій миленький без причини на мене. Гол. І. 275.
Зневіжити, -жу, -жиш, гл. Обмануть, поддѣть. І щоб зневіжить, збити з толку... Мкр. Н. 9.
Людні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Начинать походить на человѣка, дѣлаться болѣе похожимъ на человѣка въ физическомъ или нравственномъ смыслѣ. 2) Наполняться, заселяться людьми.
Неже сз. = ніж. Ліпш би не знатися, неже зараз і розстрятися. Ном. № 8783.
Розумний, -а, -е. 1) Разумный, одаренный разумомъ. І скотина розумна, даром, що не говорить. Ном. № 404. 2) Умный. Було собі три брати — два розумних, а третій дурний. Рудч. Ск. І. 69. Ум. розумненький, розумне́сенький.
Сумирно нар. Мирно, тихо. МВ. ІІ. 171.
Сухендувати, -ду́ю, -єш, гл. Шутливо то-же, что и секундувати. Фр. Пр. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АРАБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.