Балеґа, -ґи, ж. = белеґа.
Вигортати, -таю, -єш, сов. в. вигорнути, -ну, -неш, гл.
1) Выгребать, выгресть. Ми його кочергою вигорнули. З мишиних нір достає було їх (горіхи).... З иншої нори.... иноді було з доброї півкоробки вигорне. Переносно: выбирать, выбрать, забрать. Ця хата, поки її зробите, вигорне з вас більш як на сто карбованців.
2) Освобождать, освободить. Він (народ) своє народне слово з-під польської руїни вигортає.
Видовбувати, -бую, -єш, сов. в. видовбати, -баю, -єш, гл.
1) Выдалбливать, выдолбить.
2) Выковыривать, выковырять.
3) Выклевывать, выклевать. Ворон ворону ока не видовбає.
Вла́сно, нар. = Вла́сне.
Кобиля, -ля́ти, с. Лошонокъ женскаго пола.
Перестрах, -ху, м. Ужасъ, испугъ. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли (не) удариться об дуб рилом.
Підкупляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підкупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Подкупать, подкупить. Підкупляти та піддурювати... на виборах.
Порт, -ту, м.
1) Пеньковая (или льняная) нитка въ шерстяной матеріи или сукнѣ. Це не чисте сукно, а з портом.
2) Родъ полотняной шали, или платка.
Прокидати, -да́ю, -єш, сов. в. прокидати, -даю, -єш, и прокинути, -ну, -неш, гл. 1) Расчищать, расчистить, прогресть отъ снѣга и пр. Ну й понамітало снігу! Треба прокидати (прокинути) стежку від хати до хліва. 2) Не попадать, не попасть, промахнуться. Стріляли козаки та рейтари. І вони прокинули. 3) Простилать, простлать. Прокинувши на полу ряднину, лягла й сама хоч задрімати. Та зійду я на могилу, та прокину сірячину, та ляжу трохи спочину. 4) Истрачивать, истратить, потерпѣть убытокъ. На весіллі в родичів рублів п'ять прокинеш. На тому заробиш, на тому прокинеш. 5) сов. в. только прокинути. Будить, разбудить. Цілу ніч прокидало Христю материне важке зітхання. Заснула без подушки, — прокинули б дівчину та поклали б їй подушечку.
Упхати Cм. упихати,
