Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

автор

А́втор, -ра, м. Авторъ. Обидва автори брали собі спільні виспіви поетичні, що, скажемо так, витали тоді на повітрі і були власностю кожного. К. Іов. Передм. X.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВТОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВТОР"
Бриньчати, -чу, -чиш, гл. Бренчать. Бандура горлиці бринчала. Котл. Ен.
Бурмоситися, -шуся, -сишся, гл. Дуться, показывать недовольство. Желех.
Лугови́й, -а́, -е́ Принадлежащій лѣсу, выросшему на низменности. Cм. луг. Верби луговії зашуміли. АД. І. 248. По під лужечком стежечка, туди пішла молодая Катречка, із луговою водою говорила: ой водо, водо луговая, чого ти стоїш да тихая? Чуб. V. 722., Ум. лугове́нький. Ой водо, водо луговенька. Рк. Макс.
Набга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Многое согнуть, свернуть. 2) Набивать, набить въ большомъ количествѣ; напичкать. Набгав повну кишеню горіхів.
Півень, -вня, м. 1) Пѣтухъ. Усі кури на сідалі, півень на порозі. Мет. 16. Въ селѣ время ночью, опредѣляется по пѣнію пѣтуховъ: перші півні приблизительно въ десять часовъ вечера, другі — въ двѣнадцать, треті — въ два часа ночи. о півнях. На разсвѣтѣ. 2)ди́кий = тетерюк. Вх. Пч. II. 15. 3)морський. Сказочное животное въ морѣ съ рыбьей чешуей. Драг. 6. Ум. півник, півничок.
Понурість, -рости, ж. Угрюмость. Желех.  
Потужити, -жу, -жиш, гл. 1) Поплакать, поголосить. 2) Стянуть, натянуть туго, туже. Вх. Уг. 262. Ніжки йому зав'язали, ручки потужили, ой так Штолу молодого заболіли жили. ЕЗ. V. 34.
Придавати, -даю, -єш, сов. в. придати, -дам, -даси, гл. 1) Прибавлять, прибавить. «Ще ж нам цього мало». — Що ж ми вам придамо?Чуб. III. 39.ходи. Прибавлять, прибавить шагу. Чим дуж придав ходи в ноги. Мир. ХРВ. 9. 3) Давать, дать въ качествѣ приданаго крѣпостнаго человѣка. Ви за молодою панією мабуть придані? МВ. (О. 1862. І. 73).
Устілка, -ки, ж. Стелька (въ сапогѣ). Кромѣ кожаной крестьяне кладуть устілку еще и изъ соломы. Чуб. VII. 419. Ой тим же я не прийшов, що чорт-має підошов; у батьківських стидко, бридко, а в матерніх не схотілось, що устілки волочились. Н. п. Устілкою жінчиною його дражнили. Грин. ІІ. 165. Ум. у́стілочка.
Устояти, -то́ю, -їш, гл. Устоять. Ніхто на ногах не встоїть. Рудч. Ск. І. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АВТОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.