Вивітрювати, -рюю, -єш, сов. в. вивітрити, -рю, -риш, гл. Вывѣтривать, вывѣтрить; переносно: искоренять, искоренить, уничтожать, уничтожить. Така вже запорозька натура: ні літа її не вивітрять, ні під сивим волосом не сховається.
2) Только сов. в. Отколотить. Батько взяв хлопця за руку та. добре його нагаєм вивітрив.
Відчустрити, -рю, -риш, гл. Отколотить, высѣчь.
Лебедець, -дця́, м. Ум. отъ ле́бідь.
Німка, -ки, ж. = німкеня.
Нуждота, -ти, ж.
1) = нужда.
2) Болѣзнь. Бог дасть нуждоту, Бог дасть, що й оздоровить.
Пабородки, -ків, м. мн. 1) У стариковъ: складки отвисшей кожи подъ подбородкомъ. 2) Монисты у индюка на шеѣ.
Переводити I, -джу, -диш, сов. в. перевести, -веду́, -де́ш, гл.
1) Переводить, перевести. Перевела Явдоха свій цех через дорогу.
2) Переплетать, переплести, перевить. (Коса) чорним шовком заплетена та золотом переведена.
3) Изводить, извести, уничтожать, уничтожить. Як же його перевести з світу, щоб не було на світі. Чужі діти своїм батькам у поміч стають, а ти тільки дурно у нас хліб переводиш.
3) Портить, перепортить, испортить. Пани переведуть, що й собака не їстиме.
Понаходитися, -димося, -дитеся, гл. Найтись, отыскаться (во множествѣ). Чи понаходились же коні? — Понаходились: пан позаймав у шкоді.
Приплутувати, -тую, -єш, сов. в. приплутати, -таю, -єш, гл. Припутывать, припутать.
Часловець, -вця, м. Часословъ.
