Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

авдитор

Авди́тор, -ра, м. 1) Ученикъ, назначенный для выслушиванія уроковъ товарищей. Левиц. І. 152. 2) Авдиторъ. У Чернівцях в кам'яниці, в широкій кімнаті, сидять штири официри у білих кабатах — сивий майор напереді, за столом авдитор. Федьк. ІІІ. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВДИТОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВДИТОР"
Голодний, -а, -е. 1) Голодный. Не голодна корова, що під ногами солома. Ном. № 5187. Як собака голодний. 2) голодне літо. Безхлѣбное лѣто. голодний рік. Голодный годъ. 3) голодна кутя. Канунъ Богоявленія Господня.
Каса, -си, ж. Касса.
Квасолина, -ни, ж. Одно зерно фасоли.
Невзавороті нар. Не по дорогѣ.
Нехуткий, -а́, -е́ Нескорый.
Попоїздити, -джу, -диш, гл. Поѣздить много. Як попоїздили, так набрали собі усякого звіра. Мнж. 31.
Росплатати, -та́ю, -єш, гл. 1) Распластать. Доставши рибу щуку, або яку другу, принеси додому, росплатай. Чуб. І. 75. 2) Растянуть, разложить. Росплатала дочку та й тне її лозиною. Харьк. г.
Усипати II, -паю, -єш, гл. Спать, засыпать. Мати сина колихала, дні і ночі не всипала. Грин. ІІІ. 381.
Учителька, -ки, ж. Учительница.
Хованиця, -ці Воспитанница, вскормленница, пріемная дочь. Вх. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АВДИТОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.