Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

авдитор

Авди́тор, -ра, м. 1) Ученикъ, назначенный для выслушиванія уроковъ товарищей. Левиц. І. 152. 2) Авдиторъ. У Чернівцях в кам'яниці, в широкій кімнаті, сидять штири официри у білих кабатах — сивий майор напереді, за столом авдитор. Федьк. ІІІ. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВДИТОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВДИТОР"
Дара́бчик, -ка, м. Кусочекъ. Загубив я дарабчик свічки. Гол. IV. 498. Дарабчик хліба. Вх. Зн. 14.
Догарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Допрыгаться, доскакаться. А що, догарцювався, що й ногу вибив! Харьк. у.
Дрібко́вий, -а, -е. Большими крупинками, въ кусочкахъ (о соли и т. п.). Cм. дрібчатий.
Залиши́ти, -ся. Cм. залишати, -ся.
Намно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножить, расплодить. А він же то намножив їм господи. К. Іов. 50.
Понасталювати, -люю, -єш, гл. Насталить (во множествѣ).
Попотупкатися, -каюся, -єшся, гл. Потоптаться много, натоптаться, — коло кого. Поухаживать за кѣмъ много, пока добьешся. Попотупкаєшся коло нього на случай якої оказії та й кишеню потрясеш. Св. Л. 281.
Скучень, -чня, м. Раст. Companula glomerata L. ЗЮЗО. I. 115.
Справилля, -ля, с. = справа 4. Ходять по хатах та загадують, щоб у кожного було барило з водою і всяке справилля про пожежу. Лубен. у.
Схитрувати, -трую, -єш, гл. Ухитриться, употребить хитрость. Як би йому схитрувати, щоб обдурити жида-шинкаря. Грин. II. 226.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АВДИТОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.