Бідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Печаловаться о комъ, о чемъ. А той щедрий та роскішний все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко.
Вартарка, -ки и вартарня, -ні, ж. Сторожка, будка для сторожа или часового.
Заполони́ти, -ню́, -ниш, гл. Плѣнить, взять въ плѣнъ. Душу мою заполониш. 8. Думка, як би заполонити Четвертинського.
Їдом нар. Поѣдомъ. Їдом тебе їсть.
Корячок, -чка, м. Ум. отъ коряк.
Охочий, -а, -е. 1) Добровольный, желающій, охотный. Хоч гарна як, а все охоча іще гарнішою щоб буть. Була тут всяка з них охоча пожар щоб швидче розвести.
2) — до чого. Падкій на что, любитель чего. А ти ж, сусіде, чув од кого, що я охочий до лящів? Кобза не дуже був охочий до розмови.
Переказувати, -зую, -єш, сов. в. переказати, -жу, -жеш, гл.
1) Пересказывать, пересказать, разсказать. Усього й переказати не можна.
2) Передавать, передать на словахъ. Перекажу я свому роду хоч чорненькою вороною. Перекажіть дівоньці: нехай мене не любить. Він їй переказує поклони. Переказувала мати, щоб ти прийшла до неї.
3) Говорить, сказать все одно за другимъ, называть, назвать одно за другимъ. Та вже нема й казок, усі переказав, — лягаймо спати. Подаруй, каже чорт, мені те, що в тебе дома єсть. Вже царь переказав все, що було в його найкращого, а чорт все каже: ні!
Пихнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ пихкати. Дай люльку, я разів зо три пихну. Захотілось... птичі люлечки пихнути.
Поливальник, -ка, ж. Поливальщикъ.
Приплішити, -шу, -ши́ш, гл. = заплішити.
