Божий, -а, -е. 1) Божій, божескій. Божа воля, Божа й сила. Усе Божеє, тільки гріхи наші. 2) — дім. Церковь. Завтра Головосіка — треба йти до Божого дому. 3) божа мати. Богоматерь. 4) божий дар. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. 5) боже дерево = біждерево. 6) божа постіль. Смертный одръ. Скоро мати старая, лежачи на Божій постелі, сина вздріла, на своє лице хрест собі положила. 7) божа пташка. Пчела. 8) божа роса. Молоко. За Божую росу не беруть грошей. 9) божа ручка. Раст. Primula officinalis L. 10) на божій дорозі. При смерти. У три дні занедужала, а вже й на Божій дорозі. 11) божу хвалу за хвіст тягти. Звонить въ колокола (насмѣшл.). 12) на боже дати. Дать на службу церковную, на молебенъ. Тра занести до церкви на Боже, Миколаю. Дала на Боже карбованця. 13) іди ж ти в божу путь. Иди съ Богомъ. 14) святий та божий. Говорится о человѣкѣ, прикинувшемся кроткимъ и добродѣтельнымъ.
Відпірати Ii, -раю, -єш, сов. в. відперти, відіпру, -преш, гл. 1) Отпирать, отпереть. Скрипливії ворітечка, не можу відперти. 2) Отражать, отразить, дать отпоръ, отогнать. Смерти не відперти. Насилу відперли його. 3) Относить, отнести (тяжелое что либо).
Гужва́, -ви́, ж. Распаренная древесная вѣтвь, употребляющаяся для связыванія, обыкновенно въ видѣ кольца.
Нао́паш, нао́пашки и нао́пашку, нар. Въ накидку. Драночка на йому і наопаш латана свитина. Хоч в ряднині, аби наопашки (о шляхетской спѣси). Узяв кожух наопашки, пішов в корчму пити. Ой чи се ж той Микита, що наопашку свита.
Переїдати, -да́ю, -єш, сов. в. переїсти, -їм, -їси́, гл. Переѣдать, переѣсть, все поѣсть. Поведи свою дочку, де хоч, там її й дінь, щоб вона у нас хліба не переїдала. Усього хліба не переїси. Десь же я в тебе, мати, хліб-сіль переїла.
2) Переѣдать, переѣсть (о ржавчинѣ и пр.). Щирозлотий поясочок іржа переїсть.
Покуняти, -ня́ю, -єш, гл. Подремать.
Принижити Cм. принижувати.
Росплітання, -ня, с. Расплетаніе.
Титульний, -а, -е. Сплошь прописной. титульні букви. Канитель (типогр.)
Шкляниця, -ці, ж. = скляниця. І намоч ю во шкляниці.
