Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

авурр!

Аву́рр! меж., выражающее ворчаніе собаки. Прийшовши вона (лисичка) взяла ту торбу з сучкою, підкине її догори дручком..., до тая сучка: «авурр!» Рудч. Ск. І. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВУРР!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВУРР!"
Випарюватися, -рююся, -єшся, сов. в. випаритися, -рюся, -ришся, гл. Выпариваться, выпариться.
Гра́ч, -ча́, м. 1) Игрокъ. Чуб. ІІІ. 45, 46. Ні грач, ні помагач. Ном. № 6544. 2) Музыкантъ. Які грачі, шані й танці. Новомоск. у.
Єнера́л, -ла, м. Генералъ. Там сидять поло неї пани-єнерали. Чуб. V. 778.
Жура́ши́н, -на, м. = журах. Ой гукнув же та козак Нечай та й на журашина: «Та сідлай, журах, та сідлай, малий, коня вороного». АД. II. 63.
Переслідувати, -дую, -єш, гл. Преслѣдовать. (Ірод) переслідував дуже християн. Гн. І. 161.
Повозчина, -ни, ж. Телѣженка. Старого ж лісу в тебе ця повозчина. Піди ж підмаж повозчину. Чуб. II. 656.
Припадком нар. Случайно. Вх. Лем. 457.
Природно нар. Естественно.
Розжалобитися, -блюся, -бишся, гл. Розжалобився як вовк над поросям: відїв ніжки та й плаче. Ном. № 4692.
Штитися, штуся, шти́шся, гл. = шануватися. Старим людям треба штитися перед молодими, а не п'яними валятися. Міусск. окр. Як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився. Мкр. Г. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АВУРР!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.