Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

авурр!

Аву́рр! меж., выражающее ворчаніе собаки. Прийшовши вона (лисичка) взяла ту торбу з сучкою, підкине її догори дручком..., до тая сучка: «авурр!» Рудч. Ск. І. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВУРР!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВУРР!"
Відгадочка, -ки, ж. Ум. отъ відгада.
Гадючина, -ни, ж. Мясо гадюки, змѣи. Ном. № 12174.
Дзво́ничок, -чка, м. Ум. отъ дзвоник.
За́ткалка, -ки, ж. Пробка. Н. Вол. у.
Збігленя́, -ня́ти, с. Выкидышъ. Вх. Зн. 20. Желех.
Зва́кувати, -ку́ю, -єш, гл. Потерять время, пробыть празднымъ. Ось я піду в жнива пшениці й жита жать, то, часу марне щоб, мовляв, не звакувать, скошу і свій горох. Г. Арт. (О. 1861. III. 96).
Князьський, -а́, -е́ = князький. Всякому роскаже, що вона князьська дочка. МВ. ІІ. 32.
Мущи́рний, -а, -е. Мортирный.
Невзаміру нар. Несравненно, непомѣрно. Товариства зібралося невзаміру більш.
Ціркати, -каю, -єш, гл. = цірчати. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АВУРР!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.