Горува́то нар. Гористо.
Гру́день, -дня, м. Ноябрь. Употребляется въ этомъ значеніи издавна. Поидоша.... на колѣхъ, а по грудну пути, бѣ бо тогда м-ць грудень, рекше ноябрь. То-же въ новѣйшее время:Съ тѣмъ-же значеніемъ у гуцуловъ. Тоже въ новѣйшихъ календаряхъ: Въ галицкихъ календаряхъ: декабрь.
Душо́к, -шка́, м. Ум. отъ дух.
Мудра́ція, -ції, ж. Мудренность, замысловатость, искусство. А ми втнемо рукавця і нові, хиба мудрація велика.
Обідець 1, -дця, м. Ум. отъ обід.
Панитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Держать себя но барски. Ой ну, мила, не панись, да в оглоблі становись, бо дворянського ти роду, не ходила в возі зроду.
Прикрий, -а, -е. 1) Непріятный.
2) Крутой. Прикрий беріг. Прошу... трошки злізти під гору, бо прикра, та всіх не витягнуть бички.
3) Сильный, крайній. Прикрий мороз. Як прийде робота прикра, то платять і по пів рубля.
4) О цвѣтѣ: рѣзкій. Червоний, аж прикрий.
Розбріхувати, -хую, -єш, сов. в. розбреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Разбалтывать, разболтать, разносить, разнести (сплетни). Жінки дуже нетерплячі, — зараз розбрешуть, як тільки що почують.
Старший, -а, -е. Старшій. То став старший брат та середульший до тернів да байраків прибігати. Жінки були старші від ґаздів. Ум. старшенький.
Урожа, -жі, ж. = урожай. Ой дай-же, Боже, на хліб урожу.
