Жарки́й, -а́, -е́. 1) Жаркій, горячій. День був дуже жаркий. Не жарке вугілля. 2) Алый. Ой коли б я такая, як калина жаркая. 3) = жалкий 1. Кропива така жарка, — аж дим іде після дощу, — я думаю — се од жаркости. — По слідочку жарку кропиву садила. Ум. жаркенький. Накладу я вогню жаркенького та наварю я пива п'яненького.
Жемчужи́на, -ни, ж. Жемчужина.
Косяка нар. Наискось, діагонально. То взад, то вбік, то косяка.
Нама́нювати, -нюю, -єш, сов. в. намани́ти, -маню́, -ниш, гл. Приманивать, приманить, наманивать, наманить. Нарвав квіточок, наманив дівочок. Я закличу музики та наманю хлопців. Давай до себе наманювати людей.
Підсусідок, -дка, м. Безземельный крестьянинъ, живущій въ чужомъ домѣ. ( = Xата. 175) Cм. сусіда 2.
Полічити, -чу́, -чиш, гл.
1) Сосчитать. Гроші полічили.
2) Полѣчить. Три дні полічили, а там сказали, що умер багатир.
Поожереблюватися, -люємося, -єтеся, гл. Ожеребиться (о многихъ).
Скиба, -би, ж.
1) Ломоть. Одрізана скиба од хліба, вже її не притулиш.
2) Пластъ земли при паханіи. Ум. ски́бка, ски́бонька, ски́бочка. Порізав кавуна на скибки. Ой ори, ори, синку, дрібненьку скибку. Розріжеш яблучко і даси по скибочці всім.
Сухорлявий, -а, -е. Сухощавый. Єремія був з себе високого зросту і сухорлявий.
Татарва, -ви, ж. соб. Татары.
