Запильнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Подстеречь, подмѣтить.
Кривопикий, -а, -е. Съ кривымъ лицомъ, съ кривой рожей.
Паламарка, -ки, ж. Жена пономаря. Скажу Гальці й титарівні, скажу й паламарці.
Полотенний, -а, -е. Холщевой.
Помовка, -ки, ж.
1) Пословица, поговорка.
2) Разговоръ, рѣчь. На вовка помовка, а злодій кобилу вкрав. О вовку помовка.
Понидіти, -діємо, -єте, гл. Заскучать, изныть (о многихъ). Ідіть квашу варіть, а то ви пониділи. Да вже ж ми пониділи, світонька не виділи, поведіте танцювати, будемо розглядати.
Розволожити, -жу́, -жиш, гл. Расшевелить. Я мав не йти на те весілля; коли приходе зять: ходімо, тату, та й ходімо, та се, та оте, — розволожив таки, мусів старістю тьопаться, та ще й далеко. Розволожити душу.
Слухнянство, слух'янство, с. Послушаніе.
Титарювання, -ня, с. Бытіе церковнымъ старостой.
Чорний, -а, -е. 1) Черный. Чорний як циган. Очі чорні, як терночок. Чорні брови маю, та й не оженюся. Чорна свита. Чорна хмара.
2) Грязный. Мене мати не пустила, що в чорному ходячи, скажуть ледащиця. чорне море. Черное море. Чорним морем далеко гуляли. чорне сло́во. Брань, ругательство, преимущественно съ упоминаніемъ чорта. Він назвав мене чорними словами, каже: сякий-такий сину, та й по матерному.
3) говорити по чорному. Упоминать чорта въ рѣчи. Ум. чорненький, чорнесенький. чорненечкий.
