Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

автоґраф

Авто́ґраф, -фа, м. Автографъ. В автоґрафі моєму не знайшлось фалшованої приписки. К. X. ІІ. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВТОҐРАФ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВТОҐРАФ"
Балакун, -на, м. Говорунъ, болтунъ К. Дз. 96.
Дзвіне́ць, -нця́, ж. Раст. Rhinantus minor и R. major. Вх. Пч. I. 12. Шух. I. 20.
Кубашок, -шка, м. Мѣсто подъ печью для золы. Желех.
Недоїдок, -дка, м. Объѣдокъ. На столі стояли недоїдки вечері. Левиц. І. 248.
Перенудитися, -джуся, -дишся, гл. Истомиться скукой.
Перетрусити Cм. перетрушувати.
Попестити, -пещу, -стиш, гл. Понѣжить, полелѣять, поласкать. Сим. 67. Пошкандибала Івана-сина годувать; воно сповитеє кричало у холодочку за снопом; росповила, нагодувала, попестила. Шевч. 623.
Принадонька, прина́дочка, -ки, ж. Ум. отъ принада.
Тіснуватий, -а, -е. Тѣсноватый. Шейк.
Шпилька, -ки, ж. 1) Булавка. Шпилькою пришпилити. Ном. № 8754. 2) Шпилька головная. Виняла з голови шпильку. Рудч. Ск. І. 99. 3) У горшечниковъ: деревянная палочка, толщиною въ карандашъ, въ одинъ конецъ которой вставляется загнутый въ видѣ крючка кусокъ проволоки, служащій вмѣсто кисточки при раскрашиваніи посуды узорами. Вас. 183. 4) Шипъ, колючка, листъ хвойныхъ растеній. Як на шпильки посадив бідного панотця. Св. Л. 18. Ум. шпилечка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АВТОҐРАФ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.