Вестися, ведуся, -дешся, гл.
1) Быть ведомымь, вестися. Веди швидче коня! — Еге, веди! коли ж не ведеться!
2) Быть въ обычаѣ. У нас так не ведеться. На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться.
3) Размножаться, плодиться, родить (о растеніяхъ). У нас гарно ведуться кури. У нашім ставну не ведуться карасі. Оця пшениця велася сім років, а на восьмий перевелася.
4) Везти, удаваться, счастливиться. Коли не ведеться, то й курка не несеться. Уже ним ся сього року любитки не веде.
Католик, -ка, м. = католик. Я прощаю, що ви католики.
Кунка, -ки, ж. Ум. отъ куна.
Неозорвий, -а, -е. Необозримый.
Перевернути, -ся. Cм. перевертати, -ся.
Побрехенька, -ки, ж. Побасенка, анекдотъ. Я давно чув про усі ці побрехеньки, та усе якось не діймав їм віри.
Річище, -ща, с. Русло, прежнее русло рѣки.
Рох! меж., выраж. хрюканье свиньи. Тільки й чути: рох, рох!
Служивий, -а, -е. Служилый. Ой ви, козаченьки, ви служивії, чи не бачили братіка мого?
Туриця, -ці, ж.
1) Самка тура.
2) Грязь, въѣвшаяся въ тѣло, слой грязи на тѣлѣ. Колись і я був біленький як панич, а тепер туриця чорноморська покрила вид.
3) Вотря, мелкія частицы дерева, выпадающія при сверленія.
4) Раст. a) Echinospermum lupulla. б) Xanthium strumarium.
