Буряк, -ка, м. 1) Свекла, Beta vulgaris. на догад буряків, щоб дали капусти. Говорить объ одномъ, а намекаетъ на другое. 2) Кушанье изъ изжаренной свеклы. 3) Носящій бурку? Сомнительное слово, встрѣченное лишь въ фальсифицированной думѣ «Татарскій походъ Серпяги», напечатанной впервые Срезневскимъ: Усіх татар-буряків розбивали й пліндрували. Ум. бурячок, бурячечок.
Дерев'я́ччя, -чя, с. соб. Деревья.
Ду́дик, -ка, м. Небольшой камешекъ въ глинѣ. Ця глина, то вона нездобна на цеглу, — в ній дудиків багато. нехҐй ду́дика ззість = хай ду́лю ззість.
Каміняччя, -чя, с. соб. = камінюччя. Шо Бог создав, те рівне, чисте; а вже що идолове, там саме каміняччя і гори, і всякі викрутаси.
Ліпе́ць, -пця́, м. Хлѣбный шарикъ.
Обшивчастий, -а, -е. обшивчасті (уставки). Уставки особымъ образомъ вышитыя.
Подожинати, -наю, -єш, гл. Дожать (многое).
Страмина, -ни, ж. Передвижная лѣстница = драбина.
Турбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Безпокоить, утруждать. Не турбуй бо мене своїм проханням.
2) Безпокоиться, утруждаться. Нехай батько не турбує, мені вінця не купує.
3) Волновать, возмущать. Бога прохали, щоб він моря не турбував.
Шахрайка, -ки, ж. Мошенница.
