Єдна́ння, -ня, с. 1) Соединеніе, соглашеніе. 2) Договариваніе.
Забендюгува́ти, -гу́ю, -єш, гл. О возѣ съ снопами, сѣномъ: придавить сверху положенной жердью (рублё́м). Понакладали вози (снопами), забендюгували, ушнурували.
Заха́катися, -каюся, -єшся, гл. Запыхаться.
Личкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Маскировать; скрывать недостатки; прикрывать. Чи й на споді ж такі ягоди, як ото зверху? — А то ж хиба б личкувала? Як не личкували льону, то купимо; ось наберіть з-під споду, чи такий буде, як і зверху, гарний. 2) Выглаживать поверхность (мельничнаго жернова). Личкує каміння мірошник. 3) Подбирать вещи лицомъ, лучшее къ лучшему.
Ма́нна, -ни, ж. 1) Манна. І манна на народ посипалася грядом. 2) Раст. Gliceria fluitans. 3) Молоко? Як би вівці на сукровищі попасли, зараз би їм уняло манну — вони утратили би молоко.
Машта́к, -ка́, м. = мастак. Всяк маштак своє зна. У Мирнаго казакъ называетъ маштаками крѣпостныхъ.
Полов'яник, -ка, м. = половня.
Розуміння, -ня, с. Пониманіе. Твого святого розуміння не вмію розумом збагнути.
Роспирскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. роспи́рскатися, -каюся, -єшся, гл. Разскакиваться, разскочиться въ разныя стороны, разбрасываться, разбросаться. Зерно не роспирскувалося, а падало в дучай.
Ружа, -жі, ж. = рожа. Чия роля не йорана, на ній ружа не зривана.
