Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

аврюшник

Аврю́шник, -ка, м. Барашекъ-ягненокъ, годный въ будущемъ на авряка (см.). Ловкий аврюшник — хай росте. Мнж. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВРЮШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВРЮШНИК"
Гидь, -ді ж = гид. З землі як не стала всяка гидь вилазити: і жаби, і ящірки, і вужі, щурі, миші. Гн. II. 64. Воно на мене: «гидь, волоцюго!» Г. Барв. 439.
Го́пка, -ки, ж. Шутливо: ребенокъ. Як увійду в хату поночі та боюсь же, боюсь! — Мала гопка? Боїшся! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Горупа́, -пи́, ж. = Свиріпа. Н. Вол. у.
Дебе́лість, -лости, ж. Дебелость, плотность, толстота.
Дя́тлів, -лова, -ве. Принадлежащій дятлу.
Жовні́рський, -а, -е. Солдатскій. Нікому доглянути жовнірської смерти. Чуб. V. 1006.
Понасікати, -ка́ю, -єш, гл. Насѣчь, нарубить (во множествѣ).
Престільниця, -ці ох. Верхняя доска стола? Війшов Івасенко до новой світлиці, лежить миленька на престільниці. Гол. І. 181.
Прорідкуватий, -а, -е. Рѣдковатый. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Синовиця, -ці, ж. Племянница, дочь брата.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АВРЮШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.