Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

аврюшник

Аврю́шник, -ка, м. Барашекъ-ягненокъ, годный въ будущемъ на авряка (см.). Ловкий аврюшник — хай росте. Мнж. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВРЮШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВРЮШНИК"
Бусько, -ка, м. 1) = бусель. 2) мн. буськи. Раст. Erodium cicutarum L. I. 122.
Жа́рко нар. 1) Жарко, горячо. Жарко горить у печі. Харьк. у. А змій як огонь горить, — так йому жарко. ЗОЮР. II. 30. 2)хропти́. Сильно съ испугу и пр. храпѣть (о лошади). (Кінь) заглянувши в провалля, як там рине вода, аж затрусивсь да й посунув назад, жарко хропучи й водючи очима. К. ЧР. 162.
Загремі́ти Cм. загрімати.
Корчемний, -а, -е. 1) Принадлежащій корчмѣ. 2) Кабацкій, непотребный, непристойный. Підла чернь корчемна. К. ЦН. 245.
Підпрясти Cм. підпрядати.
Роздробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздробити, -блю, -биш, гл. Раздроблять, раздробить, размельчать, размельчить. Чуб. І. 71.
Случка, -ки, ж. = случай. Я й не знала, що їй така случка случилась, та й приходю до неї, а вона й каже, що и побито. Екатер. г. (Залюб.)
Удаток, -тку Подарокъ, даяніе. Був у лікаря: казав, щоб без нічого не приходив; їм усе треба вбитків.
Хрусь! меж. Выражаетъ звукъ хрустѣнія, треска, удара. Він так ріже, так ріже, коли це хрусь — аж ножик і вломивсь. Кобел. у. Чує: хрусь-хрусь під ногами то пісок, то паліччє. Г. Барв. 519. Прямо москаля в лоб хрусь! Грин. II. 207.
Чортаника, -ки (м. ? ж. ?). Рыба, карпъ вѣсомъ менѣе полутора фунта. МУЕ. І. 4 6. (Добруджа).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АВРЮШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.