Ґарґа́чки, -чок, ж. мн. Крыжовникъ. Cм. Аґрус.
Забі́га, -ги, об. Бродяга, пришелецъ. Та се мабуть якийсь забіга.
Зопсіти, -сію, -єш, гл. Испортиться. Віл у мене зопсів, нема чим і поїхати.
Колядин, -на?, м.? Встрѣчено только въ началѣ шуточной колядки. Коляд, коляд, колядин, а я в батька один.
Мале́нечкий, -а, -е., Ум. отъ малий.
Ма́сло, -ла, с. 1) Масло (коровье). Плаває, як вареник у маслі. масло робити. Пахтать, сбивать масло. Сонце світить, дощик кропить, чарівниця масло робить. 2) Елей, мѵро. 3) мурави́не масло. Cм. муравиний. 4) Родъ игры. 5) — воро́няче. Раст. a) Convallaria polygonatum. б) Lilium martagon.
Мороз, -зу, м. Морозъ, стужа, холодъ. Розвивайся, сухий дубе, — завтра мороз буде. мороз з очима, козацький — , — аж скрипить, аж шелестить, — аж скалки (искри, зо́рі) скачуть, — аж шпари (зашпари) зайшли. Сильный морозъ. моро́зи беруться, взялись. Морозъ начинается, ударилъ морозъ. мороз піде по ко́му. Бросить кого въ холодъ. Що, коли його нема на світі — подумаю собі, а мороз так по мені і пійде. Ум. моро́зець, моро́зонько. Є морозець, та не цупкий.
Попідстригати, -га́ю, -єш, гл. Подстричь (во множествѣ).
Чоломкання, -ня, с. Взаимные поцѣлуи, Cм. чоломкатися.
Шум, -му, м. 1) Пѣна, накипь при вареніи. Не вважай, що шум збігає, — на дні гуща буде. 2) Мыльная пѣнящаяся вода. 3) Пѣна отъ волнующейся воды, а потому также волненіе, водоворотъ. Хоч з мосту та в шум. Піди від мене під шум, під лотоки. Вже так мені нудно, хоч у шум головою. Тричі говорить приймалась, тричі оставлялась, так як риба против туму довго умудрялась. 4) Шумъ. 5) Хороводная игра, а также названіе живаго существа, упоминаемаго въ пѣсняхъ при этой игрѣ. Ой нумо, нумо, в плетеного шума. Ой нумо, нумо в зеленого шума. Ой шум ходить по діброві, а шумиха рибу ловить.
