Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

австріячка

Австрія́чка, -ки, ж. Австрійка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВСТРІЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВСТРІЯЧКА"
Дучко́вий, -а, -е. м'яч. Родъ игры въ мячъ, иначе: земляни́й м'яч, висо́кий дуб. Ив. 28.
Ковінька, -ки, ж. 1) Палка съ загнутымъ концомъ. Родъ дѣтской игры, въ которой ковінькою гоняется обрубокъ дерева или камешекъ. Сим. 6. Отъ этой игры выраженіе: на руку ковінька. Какъ разъ того и надо. Какъ разъ кстати. Сим. 6. Нашому Нечипору на руку ковінька. Ном. Марусі на руку ковінька, — мерщій з хати. Кв. І. 49.
Лахаминдрики, -ків, м. мн. Тряпье, рубище. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Поплентатися, -таюся, -єшся, гл. Потащиться. Поплентався старий до шинку. Поплентавсь на двір казать коні запрягати. Св. Л. 59.
Попозіпати, -паю, -єш, гл. Достаточно покричать.
Таланити, -нить, гл. безл. Удаваться. Мені не таланить. Шейк.
Тесельський, -а, -е. Плотничій. Тесельський цех. Шейк.
Утопленик, -ка, м. Утопленникъ. Ховаючи втопленика, поливають його водою — щоб дощ був. Ном. № 290.
Фін, -на, м. = фіїн. Драг. 320.
Чабанчук, -ка, м. Пастушокъ, младшій пастухъ овецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АВСТРІЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.