Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

аврукати

Авру́кати, -каю, -єш, гл. О голубяхъ: ворковать. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВРУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВРУКАТИ"
Війка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вія. Вх. Пч. I. 14. 2) = віячка. Вх. Зн. 8. 3) Вѣялка. Славяносерб. у.
Десятко́вий, -а, -е. Десятичный.
Запам'Ятува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = запам'ятати. Школяр добре запам'ятував кожне слово. О. 1862. І. 75.
Надшива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надши́ти, -ши́ю, -єш, гл. Пришивать, пришить.
Перчик, -ку, м. Ум. отъ перець.
Потічок, -чка, м. Ум. отъ потік.
Притирок, -рка, м. = переріз. Чуб. VII. 576.
Сукнянка, -ки, ж. Лоскутокъ сукна. Желех. Ум. сукняночка.
Узнавати, -наю, -єш, сов. в. узнати, -наю, -єш, гл. Узнавать, узнать. А дід та баба взнали, що лисичка яблучка їла. Рудч. Ск. І. 19.
Чиколодок, -дка, чи́колонок, -нка, м. = чиколоток. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АВРУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.