Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

аврукати

Авру́кати, -каю, -єш, гл. О голубяхъ: ворковать. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВРУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВРУКАТИ"
Зашве́ндяти, -дяю, -єш, гл. 1) Заходить. 2) Загрязнить ходивши.
Зві́н, зво́ну, м. и пр. = дзвін и пр.
Ло́зя, -зі, ж. дѣтск. Ложка. О. 1861. IX. 119.
Нали́вка, -ки, ж. Наливка. Отаман виняв пляшку горілки, другу наливки. Рудч. Ск. II. 151. Ум. нали́вочка. Не я її з ума звожу, зводе її темна нічка, солодкий мед, наливочка. Грин. III. 271.
Непорухомо нар. = нерухомо.
Посідки, -док, ж. = посиденьки. піти на посідки. Пойти посидѣть къ кому. Пішла жінка на посідки, а діти дома були. Камен. у.
Прати, перу́, -ре́ш, гл. 1) Стирать, мыть. Буду хуста прати. Чуб. V. 82. 2) Бить, колотить, дубасить. Та й зачали пана дяка в штирі киї прати. Чуб. V. 675.
Пристая, -та́ї 1), м. = пристай. Желех. 2) м. = присташ. Желех. 3) ж. Вступленіе въ бракъ въ качествѣ присташа. Волію йти у жовніри, ніже на пристаю. Гол. II. 96.
Прожиток, -тку, м. Житье; средства для жизни. Шух. І. 304. Жінка, витративши на лікарів ввесь прожиток, не могла вигоїтись. Єв. Л. VIII. 43. Не то мені, не то дітям, а онукам і правнукам стане на прожиток. Грин. І. 92. Ум. прожиточен. Аби то вас Пречиста Діва уздаровила віком і здоров'єчком добрим, прожиточком щасливим. ЕЗ. V. 108.
Цент, -та, м. Центъ. Не мав ніц, хиба три центи коло себе. Гн. II. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АВРУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.