Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

аврукати

Авру́кати, -каю, -єш, гл. О голубяхъ: ворковать. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВРУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВРУКАТИ"
Виговор, -ру, м. = вимова 2.
Видавлювати, -люю, -єш, сов. в. видавити, -влю, -виш, гл. 1) Выдавливать, выдавить, выжимать, выжать. Він видавить з тебе олію. Котл. Ен. І. 29. 2) Давить, передавить. Сучого сина звірюка половину кролів видавив. Рудч. Ск. II. 12. 3) Оттискивать, оттиснуть.
Галайкотати, -кочу, -чеш, гл. = галайкати. Желех.
Допівзруйно́ваний Полуразрушенный.
Лиск, -ку, м. Блескъ; лоскъ, глянець.
Натхнути, -хну, -не́ш, гл. = надхнути. 1) Старий січовик натхнув свою душу в молодісіньку душу онука. Мир. ХРВ. 90. 2) Українська пісня і неписана словесність народу українського натхнули молоді уми в Київі спасенною думкою. К. ХП. 7. Натхни ж нас правдою, о Музо Мельпомено! К. ПС. 6.
Недопал, -лу, м. Нехорошо обожженный кирпичъ.
Прочухан, -на, м. прочуханка, -ки, ж. Трепка, потасовка. Дали нам греки прочухана і самого Енея пана в три вирви вигнали відтіль. Котл. Ен. І. 16. Ой там на долині жуки бабу повалили і сорочку зняли, прочуханки дали. Чуб. V. 1128.
Ругач, -ча, м. пт. = смішок. Вх. Пч. II. 12.
Спотикайло, -ла, м. 1) Спотыкающійся. 2) = спотикач. Варенуха, спотикайло, сахарна палянка. Мкр. Н. 34.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АВРУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.