Відповзати, -заю, -єш, сов. в. відповзти, -зу, -зеш, гл. Отползать, отползти.
Вовчок, -чка, м.
1) Ум. отъ вовк.
2) Названіе собаки.
3) — муха. Нас. ктирь, Asilus.
4) Долгоносикъ амбарный, Calandra granaria.
5) Личинка майскаго жука.
6) Раст. Orobanche ramosa L.
7) Сережка на вербѣ.
8) Побѣгъ отъ древеснаго корня.
9) Зубъ у лошади, мѣшающій ѣдѣ.
Гласити, -шу, -сиш, гл. Возглашать. Слава в вишніх Богу, ангели гласять.
Ґзівка, -ки, ж. Hippobosca equina.
Двійня́та, -ня́т, с. мн. Двойни, близнецы.
Заба́рність, -ности, ж. Замедленіе, остановка. Забарність, що поки коней погодуєш.
Квасолина, -ни, ж. Одно зерно фасоли.
Майда́н, -ну, м. 1) Площадь. Передо мною дуже широкий майдан. Де колись на майдані роєм гули на раді запорожці, там тепер паслася німецька череда. 2) Лѣсная поляна. 3) Заводъ для гонки смолы.
Притин, -ну, м. Убѣжище, пристанище. Рветься душа, бо нема для неї притину на землі.
Срібляник, -ка, м. Богачъ. Там пили три ляхи, дуки-срібляники.
