Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

азбуковий

Азбуко́вий, -а, -е. Азбучный. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЗБУКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЗБУКОВИЙ"
Балабонити, -ню, -ниш, гл. Звонить, бренчать (напр., бубенчиками, погремушкой).
Горупа́, -пи́, ж. = Свиріпа. Н. Вол. у.
Довгоно́гий, -а, -е. Длинноногій. Довгоногий як чапля. Ном. № 8622.
Кобзарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть кобзаре́м. Желех.
Коверцовий, -а, -е. Ковровый. Коверцові (барвні) лежники. Шух. І. 98.
Низота, -ти, ж. соб. Низшіе. Ось то я богослов, то треба дати почути низоті, — що вона проти мене! Св. Л. 291.
Перевертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. переверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Переворачиваться, перевернуться. Перевертався і нудився, не здужав голови звести. Котл. Ен. II. 13. 2) Переворачиваться, перевернуться, опрокидываться, опрокинуться. Як ударю по казану, то він і перевернеться. Стор. МПр. 47. 3) Проходить, пройти, перебывать. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло. Шевч. 106. А паничів що то в нас перевернулось! МВ. (О. 1862. III. 40). 4) Превращаться, превратиться. Його (вовкулаку) тільки б зустріти та Грицем назвати, дак і перевернеться людиною. Г. Барв. 454. Перевернулись тепер уже кат знає нащо запорожці. К. ЧР. 89.
Пов'язина, -ни, ж. 1) На хлѣвахъ: жердь вмѣсто лати. Міусск. окр. 2) мн. пов'язини. Обрядъ повязыванія новобрачной. Вх. Лем. 451.
Старцюга, -ги, об. Презрительно: нищій. Отсе вам дар, старцюги! Млак. 83.
Туманіти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Казаться какъ бы въ туманѣ, покрываться туманомъ. На лісі туманіє. Черк. у. 2) Одурѣвать, до одурѣнія доходить отъ скуки, одуряющей работы, неотвязной мысли и пр. З похмілля туманіла. Мкр. Н. 4. Лучче б жару червоного у руку набрала, як мені довелось туманіти коло її русої коси. МВ. (О. 1862. ІІІ. 41). У його не гуляли, тільки туманіли, мов нудились під арештом і в турмі сиділи. Мкр. Н. 32. Туманів, туманів та таки й не пригадав, як зробити. Черк. у. Не будем туманіти між простацтвом. К. ПС. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АЗБУКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.