Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

азбуковий

Азбуко́вий, -а, -е. Азбучный. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЗБУКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЗБУКОВИЙ"
Гавкнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гавкати. У дворі гавкнуло цуценя. МВ. І. 108.
Заржа́віти, -вію, -єш, гл. Заржавѣть. Та вже шаблі заржавіли. Н. п. Була колись правда, та заржавіла. Ном. № 6835.
Мо́ня, -ні, ж. Дѣтск. Молоко. О. 1861. VIII. 8. Ум. мо́нечка, мо́нька.
Пітканний, -а, -е. Употребляющійся для утка, относящійся къ утку. Це оснівна вовна, а то пітканна. Славяносерб. у.
Поважати, -жаю, -єш, гл. Уважать, чтить. ЗОЮР. І. 31, 21, 35, 23. Ой поважай стару матір, хоч вона й не рідна. Чуб. V. 935. Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати. Ном. № 1130. Ей шати мої, шати! пийте, гуляйте: не мене шанують, бо вас поважають. ЗОЮР. І. 208.
Попідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Подослать (многихъ).
Решіточка, -ки, ж. Ум. отъ решітка.
Світський, -а, -е. = світовий 2 и 3. Cм. несвітський.
Страхопудливий, страхопудний, -а, -е. Боязливый, трусливый. Борз. у.
Хвалюші, -люш, ж. = валюша.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АЗБУКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.