Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

аврукання

Авру́кання, -ня, с. Воркованіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВРУКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВРУКАННЯ"
'Дпе́рти, -ся, гл. Сокращ. изъ одпе́рти, -ся при предшествующей гласной.
Ду́монька, -ки, ж. Ум. отъ думка.
Зітну́ти, -тну, -не́ш, гл. = стяти. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає. Ном. № 1249.
Кигиця, -ці и киги́чка, -ки, ж. = кигитка. Желех.
Князюка, -ки, м. Ув. отъ князь.
Перезуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перезутися, -зуюся, -єшся, гл. Переобуваться, переобуться. Cм. перебуватися, перебутися. Перезувшись, устав, подивився на ноги. Мир. Пов. II. 45.
Попередочку нар. Ум. отъ попереду.
Протопки, -пок, ж. мн. Слѣды ногъ на размокшей землѣ. Конст. у.  
Ростопирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. ростопи́ритися. -рюся, -ришся, гл. Разставлять, разставить, растопырить руки и ноги.
Ушморгнути, -ну, -неш, гл. Вдѣть, продѣть (веревку и т. п.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АВРУКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.