Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

аврукання

Авру́кання, -ня, с. Воркованіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВРУКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВРУКАННЯ"
Витурити Cм. витуряти.
Ґоґо́зи мн. Плоды растенія ґоґозник. Лв. 102.
Дра́ма, -ми, ж. Драма. «Колії. Українська драма». Хата, 113.
Забри́шкати, -каю, -єш, гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.
Марша́лок, -лка, м. 1) Предводитель дворянства. Маршалок повітовий. К. МБ. II. 121. 2) Староста въ свадебномъ обрядѣ. Не дивуйтеся, маршалки, що коротенькі подарки. Мет. 190. 3) Дворецкій.
Обсвітити Cм. обсвічувати.
Одноногий, -а, -е. Съ одной ногой. Желех.
Свинопас, -са, м. = свинарь. Ном. № 12722.
Склепити, -плю, -пиш, гл. Дѣлать сводъ, склепъ. 2)о́чі, уста. Смежить, сомкнуть. Склепив очі та й умер.руки. Сложить руки. Лежить вона на постелі, склепила руки, мов нежива. Екатер. г.зуби. Стиснуть зубы.  
Шкаберка, -ки, ж. = тріска. Шух. I. 173, 206.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АВРУКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.