Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

аврукання

Авру́кання, -ня, с. Воркованіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВРУКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВРУКАННЯ"
Дозо́рний, -а, -е. Наблюдающій, надсматривающій.
Зи́чити, -чу, -чиш, гл. Желать, хотѣть. Нехай ті плачуть, що нам зле зичуть. Ном. № 2393. Старий Гуня доброго тобі здоров'я зичить. Стор. МПр. 140.
Мартопля́с, -са, м. Вертопрахъ, фигляръ. Там мартопляс кричав, сміявся. Котл. Ен. III. 53.
Намоска́литися, -люся, -лишся, гл. Пріобрѣсть солдатскія замашки, привычки. Він так намоскалився, що з-під живого п'яти ріже. Ном. № 2926.
Охотний, -а, -е. Добровольный. охотне військо. Волонтеры, добровольцы. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзджали, ми з отцем, з матір'ю і з родом опрощення брали. Дума.
Пахолик, -ка, м. = пахолок. (Паничі) посилають пахолика. Гол. І. 81.
Періщити, -щу, -щиш, гл. 1) Бить, сѣчь, стегать. Хрестять Лейбу знову: періщили, перещіли, аж пір'я летіло. Шевч. 139. 2) О сильномъ дождѣ: падать крупными каплями.
Підчас, -су, м. Родъ супа изъ листьевъ свеклы. Фр. Пр. 111.
Порозділяти, -ля́ю, -єш, гл. Раздѣлить (во множествѣ).
Скінчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. 1) Окончиться. 2) Скончаться. Постій, милий, не женися: ще ж я не скінчилась. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АВРУКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.