Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

авторка

А́вторка, -ки, ж. Женщина-авторъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВТОРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВТОРКА"
Бондарня, -ні, ж. Бочарня, мастерская бочара.
Висіти, -шу, -сиш, гл. Висѣть. Сядь, нехай поли не висять. Ном. № 11861. Висить чоловік неживий. Рудч. Ск. II. 180.
Гаїлка, -ки, ж. = гаївка. Желех. Гол. II. 177.
Глива, -ви, ж. 1) Родъ груши, бергамота. Гливи такі, як кулак. Ном. № 14034. 2) Грибъ на деревѣ, губка. Угор. Гливи ростут на буках. Вх. Лем. 403.
Захворі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Захворать. Мнж. 28, 131. Чуб. V. 482.
Обуза, -зи, ж. Толпа. Бач якою обузою дітвора суне. Кобел. у.
Росповіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. росповісти́ти, -щу, -стиш, гл. Разглашать, разгласить, вездѣ дать знать. Ще батейко і не росповістили гаразд, а я вже був у Сидора. Федьк. Пов. 56.
Сиряччя, -чя, с. = сирняччя. Вх. Зн. 36.
Спасеник, -ка, м. 1) Спасающій свою душу, праведникъ, угодникъ. К. Бай. 118. К. ЦН. 290. 2) Говѣльщикъ, спасающійся. Спасеники ідуть до церкви.
Чортя, -тяти, с. = чортеня. ЗОЮР. І. 75. Вибігло чортя і озирається. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АВТОРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.