Вислебезувати, -зую, -єш, гл. 1) Прочесть по складамъ, съ трудомъ. 2) Разсказать, высказать все, ничего не опуская. Вислебезував їм усе, як од мене таїлись.
Глист, -та, м. Глиста.
Дучко́вий, -а, -е. — м'яч. Родъ игры въ мячъ, иначе: земляни́й м'яч, висо́кий дуб.
Кадина, -ни, ж. Втрое сплетенный якорный канатъ при рыболовной лодкѣ на Азовскомъ морѣ.
Міньма́ нар. Мѣняясь, въ обмѣнъ. Я єму дав тато міньма.
Непорухомо нар. = нерухомо.
Ралля, -ля, с. Паханье ралом. Ой где міщанини йа з поля з ралля, його жінка із корчми з гуляння.
Тетерчин, -на, -не. = тетерин. Тетерчине мнясо.
Утирка, -ки, ж. = відмастка 1.
Хожалий, -а, -е. Привыкшій къ ходьбѣ, неутомимый въ ходьбѣ.
