Збро́їти, -ро́ю, -їш, гл. Вооружать.
Звідукі́ль нар. = звідколи. Дивись же ти, звідукіль його нема: пішов — ше сонечко не сідало, а й досі нема.
Мовчазли́во нар. = мовчазно.
Перина, -ни, ж.
1) Перина, пуховикъ — для спанья на немъ и для укрыванья. у. Як ранок настане, з перини не встане. Дівчина козака вірненько любила: устала раненько, його не збудила, його не збудила, периною вкрила. Пух із перин неначе сніг летить по вітру.
2) Одно перо. У півня є така перина, шо як треба йому на зорі вставать, то вона і крутиться. Ум. перинка, пери́нонька. периночка.
Поглумка, -ки, ж. Насмѣшка. Нехай Бог боронить від скаженої миші, — поглумка.
Поросквітчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Снять вѣнокъ, цвѣты съ своей головы (о многихъ).
Потолоччя, -чя, с. Измятое мѣсто въ травѣ или хлѣбѣ, измятые трава или хлѣбъ. Наша пані охоча зібрала потолоча житнеє й пшеничнеє.
Рубанисько, -ка, с. Мѣсто въ лѣсу, гдѣ вырублены деревья.
Сміятися, сміюся, -єшся, гл.
1) Смѣяться. Смійся, дурню, доля буде. Сміється наймит, а нічого не тямить.
2) — з кого. Смѣяться, насмѣхаться надъ кѣмъ. Стоїть дівка на порозі, з козаченька сміється.
Утомляти, -ляю, -єш, сов. в. утомити, -млю, -миш, гл. Утомлять, утомить. Спочивають добрі люде, що кого втомило. Коні вороненькі ноги утомили.
