Виникати 2, -каю, -єш, гл. Исходить, всюду заглядывая. Туди ник, сюди ник, — увесь двір виникає, а діла не робить.
Гластівка, -ки ж = ластівка.
За́зир, -ру, м. = зазір. Виралили стародавні гроші, що й зазиру їм тепер нема.
Запро́сини, -син, ж. мн. Приглашеніе.
Льо́нище, -ща, с. Мѣсто, бывшее подо льномъ. Орали отте льонище.
Меже́ний, -а, -е. 1) Средній; обычный; какъ разъ такой, какъ должно быть. Косарь саме межений. Чи зелений хліб? — Ні, він тепер саме межений. То була прибутна, а то вже стала межена вода. 2) Лѣтній. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін або до Миколах, поки льод стане. 3) Вяленый? маринованный? Межені осятри до хріну.
Приходень, -дня, приходець, -дця, м. = прихідько.
Сажньовий, -а, -е. Саженный, длиною въ сажень.
Селезень, -зня, м. 1) Селезень. Пливи, пливи, селезню, против води тихо. Ум. селезник, се́лезничок. Не наступай, селезнику, уточці на крильця. 2) Знакъ отъ удара по льду, когда ледъ въ ударенномъ мѣстѣ трескается, но не выбивается. Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькою, — так селезень і вкипів. 3) Узоры, намерзшіе на оконномъ стеклѣ.
Сухозлотиця, -ці, ж.
1) = сухозлітка 1.
2) Металлическая канитель, которой обвиты струны кобзы.
3) = сухозлітка 2. Коровай золотять сухозлотицею.
