Відступати, -па́ю, -єш, сов. в. відступити, -плю, -пиш, гл. 1) Отступать, отступить. Слуги відступили позад. Подайте, каже, мені того Михайлика, то я одступлю. 2) Уступать, уступить. Під ярмарок город відступив велику лощину поміж Подолом і Ворсклом.
Надхма́рний, -а, -е. Заоблачный.
Підкопування, -ня, с. Подкапываніе.
Побатькатися, -каюся, -єшся, гл. Стать въ отношенія отца и сына. Вони побатькались собі, Петро та Семен: Петро сказав, що буде Семенові за сина, то й послуха як батька.
Спотичка, -ки, ж. Столкновеніе, преткновеніе. Найбільш має з становим спотичку піп. Отой йому спотичку робе.
Темрява, -ви, ж. Мракъ, темнота, тьма. Роскинеш темряву — і ніч настане. Очі згасли, і всю душу темрява окрила. тьма-те́мрява. Безчисленное множество. Там він бачив, крий Боже, яку тьму-темряву всякої, превсякої птиці.
Тетеренька, тетеречка, -ки, ж. Ум. отъ тетеря.
Удовиця, -ці, ж. Вдова, вдовушка. Та йшов козак до дівчини, — зайшов до вдовиці. Ум. удовичка.
Хвузія, -зії, ж. Ружье. Салдати з хвузіями на сонці так і сяють. Фузію намірив, обох разом застрілив.
Цахати, -хаю, -єш, гл. Норовить. Оце ж він і цахає, щоб що небудь продати.
