Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

адзус!

Адзу́с! 1) Cм. союзъ А, 6. 2) = Дзу́ски.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АДЗУС!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АДЗУС!"
Диби́ці, -би́ць, ж. мн. ум. отъ диби.
Заго́куватися, -куюся, -куєшся, гл. Заикаться. Угор.
Зжилова́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться жесткимъ.
Намітчи́на, -ни, ж. = намітка (плоховатая). Завернула пані білу намітчину. Чуб. V. 1069. Ум. намітчи́нка.
Пересуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. пересунутися, -нуся, -нешся, гл. Передвигаться, передвинуться.
Плоскінь, -коні, ж. Дергань, замашка, мужскіе стебли конопли. Вас. 199. Чуб. VII. 408. Вибрала плоскінь. Грин. III. 248. Тіпає плоскінь. Мир. ХРВ. 125. Умер уже тоді, як плосконі брали. Харьк. у.
Пороспорювати, -рюю, -єш, гл. Распороть (во множествѣ).
Урунитися Cм. урунюватися.
Чудесний, -а, -е. Чудесный. Се килим самольот чудесний. Котл. Ен.
Шарлай, -лая, м. Раст. Centaurea margaritacea. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АДЗУС!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.