Вискочити Cм. вискакувати.
Жегна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Прощаться.
Же́рдка чаще же́ртка, -ки,, ж. 1) Вѣшалка для платья въ сельскихъ хатахъ: жердь, за оба конца веревками подвѣшенная къ потолку вдоль задней стѣны надъ полом (нарами для спанья). Жердка бываетъ и въ коморі. Я музикантів для простору на піл під жертку помістив. Стала доставати собі в коморі з жертки що мали кращого про велике свято. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 3) Въ ралѣ: жердь, къ переднему концу которой прикрѣплено ярмо, а къ заднему (съ разсохой) — колода съ зубьями. Ум. же́рдочка.
Націджувати, -джую, -єш, сов. в. націди́ти, -джу́, -диш, гл. Нацѣживать, нацѣдить.
Покульгати, -га́ю, -єш, гл. Похромать.
Скапати Cм. скапувати.
Стрікнути, -кну, -неш, гл. Ужалить. Коли чую, а воно мене неначе шо стріпнуло.... Аж то гадюка.
Фірма, -ми, ж. 1) Форма (для отливки изъ металла, для печеній). 2) Родъ глинянаго подсвѣчника, по формѣ нѣсколько напоминающаго крендель.
Чіпець, -пця, м. 1) = чепець 1. Русую кісоньку під чіпець. Сидить дівка в темниці, шиє чіпець без ниці. 2) = чепчик 3. В чіпці уродився, а на посторонку згине. 3) = чепець 4.
Щемерець, -рця, м. Въ выраженіи: до щемерця. Совсѣмъ, безъ остатка. Повирізував усе до щемерця.