Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ава

А́ва, а́ви, ж. Родъ рыболовной сѣти двойной, при чемъ одна сѣть съ бо́льшими очками; сѣть ставятъ на нѣкоторое время въ воду, въ ней запутывается рыба. МУЕ. І. 47 [Добруджа].
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВА"
Бурчак, -ка, м. 1) Журчащій ручей. 2) Струя проточной воды, текущей съ шумомъ. Дзюркотання весняного струмочка-бурчака. Г. Барв. 308. Ум. бурчачок. Ном. № 13663.
Ду́бчик, -ка, м. 1) Ум. отъ дуб. Ночувала нічку під дубчиком з тобою, козаче, голубчиком. Мил. 91. 2) Ум. отъ дубець. Ум. ду́бчичок.
Затяга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. затягти́ся, -гну́ся, -нешся, гл. 1) Затягиваться, затянуться. 2) Затаскиваться, затаскаться. 3) Вербоваться, навербоваться. КС. 1883. IV. 751.
Зімняк, -ка, м. Зимняя дорога. Черк. у.
Индичий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный индюку или индюшкѣ.
Обварювати, -рюю, -єш, сов. в. обвари́ти, -рю́, -риш, гл. Обваривать, обварить, облить кипяткомъ. Бідна дитина зовсім руку обварила. Васильк. у.
Опашки нар. На опашку. Накинув сірячину на себе опашки. Полт.
Повітиця, -ці, ж. Раст. Cuscuta Epilinum Wahl. ЗЮЗО. І. 120.  
Тужити, -жу, -жиш, гл. Плакать съ причитаніями. І жив — не любила, і вмер — не тужила. Ном. № 8331. Ой чи тужить моя мила по мені? Мет. 242.
Широколистий, -а, -е. Широколистый. Широколистії тополі. Шевч. 325.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.