Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

адіт

Аді́т (сокращ. изъ а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите! Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АДІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АДІТ"
Димі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Дымить, испускать дымъ.
Кір, -ко́ру, м. Корь. А піднялася на ноги — кір, гвіздочки та кигили, страшні заливні кашлі підкошували дитячі сили. Мир.
Ли́са, -си, ж. = лисиця. Несе мене лиса за кленові ліса. Рудч. Ск. II. 4. Ум. лиска, ли́сочка.
Паруватися, -руюся, -єшся, гл. 1) Выбирать пару; спариваться. Голуби паруються. 2) Вступать въ бракъ. Не мені старому з нею паруватись. Г. Барв. 13. Діти зоставались нехрещені, парувались невінчані. Стор. МПр. 65.
Попідгортатися, -таємося, -єтеся, гл. То-же, что и підгорнутися, но во множествѣ.
Попоня, -ні, ж. = дерга. Добре, ненько, у попоні ходити до річки, не змерзнеш так як у спідниці. Волч. у.
Проробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. пророби́ти, -блю́, -биш, гл. Нести, понести убытокъ при работѣ. Іде на степи, думка — заробе, аж і своє проробля. Лебед. у.
Стидно нар. Стыдно. А з хорошою та й уродою та не стидно й меж люде. Чуб. V. 53.
Тіточчин, -на, -не. = тітоньчин.
Шторцом нар. Прямо, вертикально, торчкомъ. Мик. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АДІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.