Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сугроба

Сугроба, -би, ж. Большая выбоина. Мнж. 192.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУГРОБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУГРОБА"
Каштанчик, -ка, м. Раст. Dianthus barbatus. ЗЮЗО. І. 121.
Лу́жити, -жу, -жиш, гл. Мыть въ щелокѣ, бучить. Лужити тра нитки. Могил. у.
Накли́катися, -чуся, -чешся, гл. Назваться, напроситься.
Насторч, нар. 1) Вертикально. 2) — казати. Противорѣчить, спорить. Така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не, скаже. Мир. ХРВ. 336.
Оконце, -ця, с. = віконце. Мет. 8.
Отягати, -гаю, -єш, сов. в. отягти, -гну, -гнеш, гл. Оттягивать, оттянуть (внизъ своею тяжестью). Червонці аж кишеню мені отягнули. Драг. 52.
Потравка, -ки, ж. Родъ кушанья изъ мелкихъ кусковъ мяса, иногда съ примѣсью кусочковъ колбасы. МУЕ. І. 106. Що потравка, то поправка. Ном. № 11537.
Родимий, -а, -е. 1) Врожденный, природный. Гірша відьма вчена, ніж родима. Ном. № 235. Що б, пане, ваші оці очі (окуляри) Бог на світі подержав, а родимі щоб повилазили. Ном. № 890, стр. 283. 2) Свой, родившійся гдѣ, уроженецъ. Я тут чоловік родимий. Харьк. г. Він наш чоловік родимий. Камен. у. 3) Родимый, родной. Їхав милий край Дунаю та до родимого краю. Чуб. V. 378.
Роздвоїти, -ся. Cм. роздвоювати, -ся. Роздвора, ри, ж. = розвора 2. Вх. Лем. 462.
Цабатися, -баюся, -єшся, гл. Метаться. Вх. Лем. 479.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУГРОБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.