Двір, дво́ру, м. 1) Дворъ, мѣсто подлѣ дома, обнесенное заборомъ. І в хаті не чуть, і на дворі не видко. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш: мимо мій двір, нові ворітечка до иншої йдеш. На дво́рі. Внѣ дома. Приходять тоді брати і Мати Його і, стоячи на дворі, послали до Його, кличучи Його. 2) Домъ, усадьба. Не плач, небого, що йдеш за нього: нехай плаче він, що бере лихо в двір. Хоч не сильна, аби двір закрасила. На конику заїжджає, до двору женчиків займає. Стоять нові двори, а в тих дворках новії ворота. 3) Дворъ, Высочайшія особы и придворные. Ось ті, що панують у царських дворах. 4) Дворня, дворовая прислуга. Іде з своїм двором. Двіре́ць, двіро́к, двіро́чок, дво́рик, дворо́к. Там я ходив через річку до своєї дівчини; в неї двірок біленький, навколо тополі.
Запосу́дити, -джу, -диш, гл. Занять чѣмъ. Запосужена та бочка буряками.
Лім, ло́му, м. 1) Обломки (послѣ кораблекрушенія). Гарасько, на талан і диво, якось до берега прибивсь, чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила? 2) Валежникъ, буреломъ. Ой піду я в ліс по дрова та наберу лому. Ломом называются большія деревья (смереки) съ вѣтвями, поваленныя вдоль границь земельнаго участка вмѣсто огорожи.
Наглуми́тися Cм. наглумлятися.
Обабок, -бка, м. Раст. Boletus Scaber Bull.
Перековерзувати, -зу́ю, -єш, гл. Перестать капризничать.
Попряник, -ка, м. Медовый пряникъ.
Смерічка, -ки, ж. Раст. Equisetum silvaticum.
Срібнястий, -а, -е. Серебристый.
Суд, -да и -ду, м.
1) Судъ. Ой поїхав він до Сандомиру, суди судити, села ділити. страшний суд. Страшный судъ. до суду. Навсегда. До суду, до віку не буду.
2) Судебное мѣсто; судилище. І на самій отій могилі суд стояв, бо город далеко росходився.
3) Судебныя лица. Суд наїде сюди.
